Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.02.2018 № 2290-VIII 18 квітня 2018 року у День пам’яток історії та культури відбулися парламентські слухання на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» за участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, наукових установ, експертів та представників громадськості, а також іноземних громадян, зокрема Ярослави Хотряні – Першого заступника президента Світового Конгресу Українців (Угорщина) та Юрія Янчишина – спеціаліста зі збереження історичних пам’яток, викладача кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» по програмі Фулбрайт (Сполучені Штати Америки).

Серед учасників парламентських слухань також співробітники НКПІКЗ – в.о. генерального директора Рудник Олександр Володимирович, заступник начальника наукового відділу аналізу, проектних робіт, координації наукових архітектурних досліджень, охорони та обліку нерухомих пам’яток Заповідника, національний координатор ICCROM в Україні (Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей) Антонюк Анатолій Євдокимович, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історії та археології Михайлина Любомир Павлович.

Одним з перших  виступив Антонюк А.Є., який у своїй доповіді наголосив на необхідності внести зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині створення в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях окремих самостійних підрозділів охорони культурної спадщини, а також передбачити на законодавчому рівні можливість делегування їм повноваження центрального органу виконавчої влади, залишивши за центральним органом формування державної політики в цій галузі і контроль за її виконанням.

Також Антонюк А.Є. зауважив щодо нагальності надання дозволів на виконання будівельно-реставраційних робіт на пам’ятках місцевого та національного значення (СС3) Державною архітектурно-будівельною інспекцією України лише у разі наявності дозволів Державних органів охорони культурної спадщини. Виступаючим було запропоновано:

• підготувати ряд законодавчих актів щодо залучення приватних благодійних та інших інвестицій до реставрації нерухомої культурної спадщини з урахуванням світової практики;
• передбачити розробку правових механізмів створення електронного реєстру культурної спадщини, культурних цінностей та електронного паспорта пам’ятки за єдиною формою, забезпечивши вільний доступ до них;
• посилити на законодавчому рівні відповідальність юридичних і фізичних осіб за стан збереження нерухомих пам’яток історії та культури, що перебувають у їх власності;
• опрацювати питання збільшення розміру санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини та запровадити механізм акумулювання таких коштів на спеціалізованих цільових рахунках з метою їхнього використання на охорону і реставрацію пам’яток. Крім того, спрямувати на такі рахунки частину коштів, отриманих від туристичної галузі та використання пам’яткоохоронної символіки.

Враховуючи дефіцит фахівців різного рівня акредитації в галузі охорони та збереження нерухомої культурної спадщини, Анатолій Євдокимович закцентував на актуальності запровадження державної системи підготовки кадрів у сфері охорони культурної спадщини та реставрації в освітніх закладах різного рівня.

Маємо надію, що надані пропозиції буде включено до резолюції парламентських слухань!