Релігійні практики в ранньомодерний час

Вклади архімандрита Зосими (Валкевича)

до Ближніх та Дальніх печер

Шановні друзі! Продовжуємо оповідь про пожертви архімандрита Києво-Печерської лаври Зосими (Валкевича).

Архімандрит Зосима (Валкевич) відомий не лише вкладами до Успенського собору, а й до храмів Ближніх і Дальніх печер. У 1756 р., будучи блюстителем Ближніх печер, Зосима (Валкевич) дарував до печерного комплексу срібні з суцільною позолотою потир (аналогічний вкладеному до Успенського собору у 1755 р.), дискос і звіздицю; а до Хрестовоздвиженського храму Ближніх печер – хрест з часточками мощей та реліквій, срібну позолочену дарохранильницю, ін.

Зосима (Валкевич) жертвував на Ближні печери, а особливо до Хрестовоздвиженської церкви чи-то власним коштом, чи-то «тщанієм», не лише коли він був блюстителем печерного комплексу, а й коли став печерським архімандритом. Як і в Успенському соборі, розпочав з облаштування сакрального простору насамперед Хрестовоздвиженської церкви: у 1769 р. було завершено та освячено новий іконостас; у 1783 р. облаштовано горнє місце вівтаря; у 1784 р. встановлено срібні золочені Царські врата іконостаса; у 1785 р. мідними золоченими дошками оправлено престол Хрестовоздвиженської церкви.

Значну увагу архімандрит приділив і наповненню ризниць храмів Ближніх печер, особливо потурбувався про ошатність Євангелій. За його участю до Ближніх печер було вкладено два євхаристичних комплекти та благословенний хрест.

Не без уваги залишилися й Дальні печери, але тут не прослідковується персональних вкладів, натомість зростає організаційна роль архімандрита у пожертвах, характерне вживання формули “за благословенням”. Насамперед о. Зосима дбав про поновлення та оздоблення храмів, а вже потім – про наповнення ризниць богослужбовим начинням. У 1767 р. поновлено Аннозачатіївську церкву на Дальніх печерах. За благословенням Зосими (Валкевича) у 1784 р. виготовлено Царські врата, а у 1785 р. – мідну золочену з накладними срібними медальйонами оправу престолу церкви Різдва Богородиці. У 1776 р. за благословенням Зосими (Валкевича) виготовлено срібний оклад на Євангеліє печерського друку 1773 р. Ймовірно, вклад було зроблено до Дальніх печер. У 1785 р. до храму Різдва Богородиці коштом «доброхотів», «тщанієм» ієромонаха Віталія та за благословенням архімандрита Зосими (Валкевича) вкладено срібний з позолотою і черню євхаристичний комплект з потира, дискоса та звіздиці.

Обдаровуючи Ближні та Дальні печери, Зосима (Валкевич) надавав більш значної уваги печерним комплексам не лише як сакрально значимим місцям, а й таким, де відбувалася його адміністративна кар’єра в Лаврі. З використанням можливостей «адміністратора» пов’язана і значна кількість вкладів, наданих «тщанієм» або «за благословенням» Зосими (Валкевича).

Підготували: Оксана Прокоп’юк, Наталія Онопрієнко

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Портрет печерського архімандрита Зосими (Валкевича). XIX ст. (КПЛ-П-144)

Іл. 2. Дарохранильниця. Київ. 1756 р. (КПЛ-М-10689)

Іл. 3. Євангеліє напрестольне. Київ. 1773 р., оклад 1778 р. (КПЛ-КН-56)

Іл. 4. Євангеліє напрестольне. Київ. 1773 р., оклад 1778 р. Фрагмент. (КПЛ-КН-56)

Іл. 5. Хрест благословенний. Київ. 1782 р. (КПЛ-М-7588)

Іл. 6. Дискос. Великий Устюг. 1780 р. (КПЛ-М-6746)

 

 

YouTube icon
Facebook icon