Архімандрити Києво-Печерської лаври – вкладники Успенського собору

Дорогі друзі! Продовжуємо знайомство з вкладниками Києво-Печерської лаври. Сьогодні – сюжет про печерських архімандритів.

Описи ризниці Успенського собору XVIII ст. демонструють досить різноманітний соціальний склад вкладників головного храму Києво-Печерської лаври. Важливим є помічене домінування серед них представників чорного духовенства – від архієреїв до звичайних ченців. Насамперед варті уваги дари від печерських архімандритів. Так, Петро Могила дарував кілька наперсних хрестів. Очевидно, вклади було зроблено після 1633 р., коли Петро Могила водночас був київським митрополитом і печерським архімандритом. Такі атрибути в комплекті чернечого одягу, як наперсний хрест чи панагія – речі особисті і, найімовірніше, не готувалися Петром Могилою до ризниці Успенського собору.

В описі 1739 р. значиться срібний напрестольний хрест: «Крест без седеса сребропозлащенній с каменцами и с мощами многих святых за архімандрыта Гізеля зделанній». Печерський архімандрит Інокентій Гізель не був безпосереднім вкладником. Очевидно, його роль полягала в ідейному та організаційному супроводі вкладу, тобто він міг «підказати» потенційним жертводавцям, якого дару потребувала Лавра.

Першим архімандритом, вклади якого виглядають як такі, що готувалися власним коштом та спеціально до ризниці Успенського собору, був Мелетій (Вуяхевич). Надалі маємо записи про пожертви від архімандритів: Афанасія (Миславського), Іоанникія (Сенютовича), Романа (Копи) та Іосифа (Оранського).

Київський митрополит Тимофій (Щербацький), очевидно, жертвував до Успенського собору, будучи ще печерським архімандритом. Зокрема, вкладена срібна позолочена панагія, прикрашена дорогоцінним камінням і фініфтями із зображенням Пресвятої Богородиці, а на звороті – патронів архімандрита Тихона єпископа Амафунтського і апостола Тимофія до того, як потрапити до ризниці, була особистою річчю архімандрита.

Найбільш значним було вкладництво двох печерських архімандритів – Луки (Білоусовича) та Зосими (Валкевича). Лука (Білоусович) суттєво поповнив ризницю Успенського собору богослужбовим одягом. У вкладництві Зосими (Валкевича) доречно виділити два періоди: до і після обрання його печерським архімандритом. Загалом в ризничних описах зафіксовано понад двох десятків його вкладів.

Архімандрити Києво-Печерської лаври досить по-різному проявили себе у жертвуванні богослужбового начиння: не вкладали взагалі, вкладали окремі речі, вкладали багато та різного. Ступінь важливості пожертви в ризницю Великої церкви для кожного з них відрізнявся. Не виключено, що окремі архімандрити могли віддавати перевагу іншим видам дарів, однак це потрібно ще додатково вивчати.

Оксана Прокоп’юк

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Портрет київського митрополита Петра Могили. XIX ст. (КПЛ-П-5).

Іл. 2. Портрет київського митрополита Тимофія (Щербацького). Перша половина XIX ст. (КПЛ-П-23).

Іл. 3. Панагія печерського архімандрита Тимофія (Щербацького). Середина XVIII ст. (Втрачена).

Іл. 4. Портрет печерського архімандрита Зосими (Валкевича). XIX ст. (КПЛ-П-144).

Іл. 5. Потир – вклад печерського архімандрита Зосими (Валкевича). 1765 р. (Втрачено).