Чи відомо вам, чому Духовний собор Лаври відмовив у проханні директорові Благовіщенської семінарії для вчителів Оренбурзького учбового округу Алєксандру Тарновскому «взять на обучение окончившего курс семинарии Петра Касенкова для подготовления его учителем пения в будущем в этой семинарии»?

У відповіді, датованій 27 травня 1897 р., соборні старці пояснювали: «Так как в Киево-Печерской лавре церковное пение самое древнее и употребляется только в одной Лавре, в приходских же и других церквах не удобно к исполнению как по своим мотивам, так и по требующемуся большому составу певцов, то Духовный собор не находит возможным удовлетворить просьбу Директора».

Навряд чи варто гадати, чому директор семінарії не знав про феномен лаврського церковного співу. Зрештою – де Київ, а де Оренбург...

Наталія Литвин

Підписи до ілюстрацій:
Іл. 1. Титульний аркуш видання друкарні Києво-Печерської лаври «Нотный Обиход Киево-Печерской Успенской Лавры. Партитура» (1910)