Керамічні іграшки XVII–XVIII ст. з археологічних досліджень

на території Києво-Печерської лаври

На теренах України керамічні дитячі іграшки з’являються щонайменше з давньоруських часів й доживають практично до сьогодення. Серед матеріалів археологічних розкопок ці вироби переважно трапляються як спорадичні, індивідуальні знахідки. На території Києво-Печерського заповідника було знайдено тільки 8 глиняних іграшок, більшість з яких було описано Д. Фінадоріною. Майже всі вони належать до типу коника-свистунця, і лише один зразок представлено фрагментом глиняної фігурки-іграшки типу «бариня». Остання зображує жіночу постать – «бариню». Виріб має розміри 5,5×2,5 см. Збереглися верхня частина тулуба та голова з високим головним убором, що розширюється вгорі. Обличчя ляльки випукле, з рельєфною фактурою, очі та вуха у вигляді отворів (іл. 1). За наявними аналогіями ляльки-«барині» зображали жінку, одягнену в довгу сукню, з віялом, кошиком або куркою в руці. Одяг позначався лініями описки, наліпками, зубчастим штампом.

Решта іграшок – свистунці. Залежно від форми іграшки-свистунці XVII–XVIII ст. традиційно поділяються на два види – «півники» та «коники». Зазвичай внутрішня конструкція таких окариноподібних виробів складається з чотирьох каналів – отвору в порожнині тулуба, двох – пальцевих (по одному з кожного боку, інколи на спині), одного – свисткового (свищик) та голосникового. У лаврських матеріалах представлено тільки фігурки «коників» різного ступеня збереженості. Деяких із них відреставровано до повної форми, тоді як від інших збереглися лише окремі фрагменти. Серед знахідок попередніх років найбільш цікавими є два вироби. Перший – «коник» заввишки 9,3 см, довжиною 8,0 см із циліндричним тулубом і вертикально витягнутою шиєю та чотирма ніжками. На спині − маленька ручка з отвором (іл. 2). Друга – фрагмент «коника»-свистунця з вершником у вигляді передньої частини тулуба тварини з невисокою шиєю, маленькими вушками, двома ніжками та розташованими обабіч отворами (іл. 3). Поверх тулуба збереглися фрагменти від ніг та рук наліпної фігурки вершника. Розміри збереженої частини свистунця – 10 см заввишки та 8 см у довжину.

Під час досліджень 2019 р. (керівник С. Тараненко) трапився ще один фрагмент подібної іграшки, вірогідно, – нижня частина «коника» із двома збереженими ніжками. Його вкрито коричневою поливою, розмірами 6×7,5 см. Хронологічно він може бути пізніший – вже ХІХ, або, навіть, ХХ ст.

Згадані вироби є типовими зразками української керамічної іграшки і викликають цікавість саме в контексті своєї наявості серед суто монастирського керамічного комплексу, до якого не могли належати. Можливо, це пояснюється проведенням на території монастиря ярмарків, приурочених до важливих церковних свят і розрахованих на широкий загал прочан.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Фрагмент глиняної ляльки-«барині»

Іл. 2. Фрагмент «коника»-свистунця

Іл. 3. Фрагмент «коника»-свистунця з вершником

Іл. 4. Фрагмент «коника» з досліджень 2019 р.

Іл. 5. Керамічні дитячі іграшки в експозиції Музею історії КПЛ

Підготувала Юлія Мисько