Преподобний Никон Печерський

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо знайомити вас із розписами лаврської Трапезної церкви і палати Прпп. Антонія і Феодосія Печерських. Пропонуємо до вашої уваги публікацію, присвячену образу прп. Никона Печерського.

У низці стінописних образів печерських святих у Трапезній палаті І. С. Їжакевич створив портрет прп. Никона – книжника, монастирського ігумена, сподвижника Антонія і Феодосія Печерських, попередника Нестора Літописця. (Імовірно, що у період 1050–1080-х рр. Никон вів Печерський літопис). Як вважав Д. С. Лихачов, завдяки роботі Никона «рождается новый жанр, которого не знала византийская литература, – летописание». На його ж думку, «Никон как историк стоит выше своих современников. Он комментирует записи предшественников, проверяет истинность тех или иных утверждений через другие источники, связывает информацию из разных частей летописи, излагает несколько версий, доказывая одну из них».

Відомо, що ігумен Никон також переплітав книги, а монастирську обитель прикрашав іконним писанням і мозаїкою. Саме ці три складові діяльності ченця в період його перебування у Києво-Печерському монастирі наглядно, доступно, переконливо відображає в своїй композиції художник І. С. Їжакевич. На столі, ліворуч від фігури Никона, він зобразив сторінку рукопису з крупним плетеним ініціалом. Також показано дерев’яне пристосування для книг, яким ігумен створює оправу: про призначення верстата-сушки красномовно свідчить відсутність корінців у фоліантах. З протилежного боку столу видно кіот з іконою. Його обрамлення прикрашено накладними пластинами з металу або емалі (глядач може здогадуватися про матеріали вставок за їхнім специфічним блиском на рамі). В руках Никон тримає книгу, потрібну сторінку якої він заклав пальцем.

Обличчя ігумена не схиляє до симпатії: стоншені старістю губи приховані вусами і майже не помітні, очі розумні але строгі, погляд холодний, навіть жорсткий. Вірогідно, знайомий з біографією Никона І. С. Їжакевич пам’ятав, що ігуменство преподобного супроводжувалося суперечками з братією. Монах хоча й був справедливим, та його вважали людиною надзвичайно суворою.

В інтерпретації листівки, серію яких І. С. Їжакевич готував для видавництва П. М. Плахова, акцент зовнішності Никона Печерського він робить на виснаженому постами обличчі святого зі зморшкуватими і впалими щоками. Автор збільшив і затемнив очі, форсував на нижніх повіках жовті тіні, видовжив і загострив ніс – так він надав образу Никона вираз надмірного суму. Як це добре видно, І. С. Їжакевич акцентував у графічній листівці на почуття жалю. Але в лаврському стінописному портреті прп. Никона цей психологічний нюанс став би, безумовно, неприпустимим: ще на стадії ескізів образ кожного преподобного Духовний собор Лаври розглядав з максимальною прискіпливістю.

 

Підготовлено Пітатєлевою О. В., с.н.с.

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

 

Підпис до ілюстрації

 

Іл. 1. І. С. Їжакевич. Преподобний Никон Печерський. Початок ХХ ст. Розписи Трапезної палати при церкві Прпп. Антонія і Феодосія Печерських

Іл. 2. І. С. Їжакевич. Преподобний Никон Печерський. Листівка. Видавництво П. М. Плахова. Початок ХХ ст.

YouTube icon
Facebook icon