Пам’ятки козацької доби в колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”

ОБРАЗ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ЛАВРСЬКОМУ ЖИВОПИСУ

Постать Богдана Хмельницького привертала особливу увагу як сучасників, так і нащадків. Побачивши наживо славетного гетьмана 1654 р., Павло Алепський захоплено вигукнув: “Так ось він, Хмель, якого слава й ім’я рознеслися по всьому світу!”. Схожі почуття наповнювали і тих, хто в наступні часи роздивлявся портрет Богдана Хмельницького, написаний на весь зріст в 1720-х рр. на північній стіні Успенського собору серед ктиторів і благодійників Києво-Печерської лаври. Напис промовляв: “Зиновій Богданъ Хмельницькій Гетманъ Воинскъ Запорожскіх и бывшій ктиторъ КієвоПечерскія Лаври”.

Микола Максимович, перший ректор Київського університету, писав про цей образ: “І більше ста років дивився на нього народ, що приходив до Печерської лаври з усіх кінців царства російського. Там я бачив його в 1834 році і посумував, коли того ж року він був зафарбований”. Зафарбували постать Богдана Хмельницького (разом зі сусіднім зображенням Івана Скоропадського) на виконання наказу Св. Синоду 1832 р. про заборону мати в церквах будь-які портретні зображення. Перед тим за дорученням митрополита Євгенія Болховітінова 1834 р. з двох гетьманських портретів на стінах Успенського собору зроблено живописну копію в натуральну величину (іл. 1). Чорно-біла фотографія з копії портрета Богдана Хмельницького, що зберігається у колекції заповідника, на початку ХХ ст. друкувалась як художня листівка (іл. 2).

Гетьманські зображення, що зникли зі стін Успенського собору, натомість, з’явились у митрополичих покоях в Києво-Печерській лаврі. У залі для прийомів у другій третині ХІХ ст. висіли два поясні портрети в рамах – Богдана Хмельницького й Івана Скоропадського. Портрет Богдана Хмельницького з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, можливо, походить саме з митрополичого будинку (КПЛ-П-439, 83,5×64 см).

Образ Богдана Хмельницького входив до сюжетного репертуару лаврської малярні XVIII ст., про що свідчить тушований малюнок з кужбушків – навчальних альбомів іконописної майстерні Києво-Печерської лаври (іл. 3). Погруддя гетьмана у шапці із двома пір’їнами над чолом, гетьманською булавою у руці і шаблею на боці виконане за гравійованим портретом роботи Вільгельма Гондіуса 1651 р. (іл. 4)

У відновленому Успенському соборі можна бачити образ Богдана Хмельницького на західній стіні притвору, відтворений сучасними митцями в історичній галереї ктиторів Києво-Печерської лаври.

Олена Лопухіна

 

Підписи до ілюстрацій
1. Іван Скоропадський і Богдан Хмельницький. Копія 1834 р. зі стінопису Успенського собору. Полотно, олія. 200,0×140,0 см. Львівський історичний музей
2. Портрет Богдана Хмельницького в Успенському соборі. Фотографія. Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”
3. Портрет Богдана Хмельницького. Тушований малюнок. 20,0×16,0 см. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського
4. В. Гондіус. Портрет Богдана Хмельницького. 1651 р. Гравюра на міді. Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”

YouTube icon
Facebook icon