Представляємо до вашої уваги нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Порцеляна XIXXX ст. з клеймами

Під час археологічного нагляду на території Верхньої лаври у 2019  році науково-дослідним сектором археології науково-дослідного відділу історії і археології Заповідника (керівник сектора – к.і.н. С. П. Тараненко) було знайдено  фрагменти порцелянового посуду з клеймами.

На першому фрагменті денця білої тарілки (іл. 1) проглядається нечітке синє підполив’яне клеймо у вигляді двоголового орла (герба Російської імперії), написів під ним «Т-ва М. С. КУЗНЕЦОВА» (у картуші) та нижче «К. Р. М. DREYLINGSBUSCH».

Сімейству Кузнєцових – засновникам династії потужного порцелянового виробництва другої половини ХІХ ст., з 1810 року належало 14 заводів і фабрик із виробництва фарфору та фаянсу. Фабрику у Дрейлінгсбуші на околиці Риги С. Т. Кузнєцов збудував у 1841–1843 роках, її продукцію передбачали реалізовувати на місці та експортувати за кордон. До 1851 року виробляли лише фаянсовий посуд. У 1887–1889 роках було створено «Товариство виробництва порцелянових і фаянсових виробів М. С. Кузнєцова» з правлінням у Москві. У 1887 році Ризьке підприємство увійшло у «Товариство» і належало Кузнєцовим до 1945 року. У 1900-х роках останньому належало 8 «власних фабрик», налічувалося 10 «постійних торгівель», у т.ч. і в Києві, тому тут доволі часто трапляються знахідки цієї порцеляни.

На інший фрагмент – блюдця з білим денцем і зеленими, дещо рифленими вінцями із залишками золотистої окантовки та квіткового сюжету, виконаних вручну на шарі поливи (іл. 2) – нанесено червоне надполив’яне клеймо у вигляді двоголового орла та написами під ним «Т-ва М. С. КУЗНЕЦОВА», а нижче – літери «Д.Ф.». Це – марка заводу поблизу с. Вербілка Дмитрівського повіту Московської губернії. Його заснував у 1766 році як приватне підприємство англійський купець Ф. Я. Гарднер, а в 1892 році придбав М. С. Кузнєцов та приєднав до «Товариства». Це перше приватне виробництво, продукція якого надходила на ринок, на відміну від Імператорського заводу, що забезпечував посудом монарший двір. Виробництво використовувало марку із зображенням державного герба і літерами «Д.Ф.» – Дмитрівська фабрика. Основною її продукцією були чайні та столові сервізи. Традиційним замовником також була церква; для потреб богослужіння тут продукували лампади, люстри, свічки та оздоби іконостасів.

У 1918–1919 роках підприємство було націоналізоване і пізніше отримало назву «Дмитрівська фарфорова фабрика». Зразком її продукції є цікавий фрагмент білої порцелянової тарілки із зеленим підполив’яним клеймом на денці у вигляді лева, який сидить (іл. 3). Таке зображення трапляється лише на порцелянових виробах і є першим радянським експортним клеймом Дмитрівської фабрики для торгівлі з країнами Африки у 1927–1937 роках. Звичайно, окрім клейма, був ще й  напис «Made in Soviet Union».

 

Підписи до ілюстрацій.

Іл. 1. Фрагменти порцелянової тарілки (інв. № 2963), діаметр денця 14 см

Іл. 2. Фрагмент порцелянового блюдця (інв. № 2971), діаметр денця 8,5 см

Іл. 3. Фрагмент денця порцелянової тарілки (інв. № 468), діаметр денця 12 см

YouTube icon
Facebook icon