Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник разом з Інститутом археології НАН України розпочали спільний дослідницький проєкт з дендрохронологічного дослідження дерев’яних конструкцій храму Спаса на Берестові.

В результаті ретельного візуального огляду стін будівлі церкви Спаса на Берестові було виявлено значну кількість дерев’яних допоміжних елементів, частина з яких виходила назовні кам’яних конструкцій та виявилася доступною для забору зразків. Їх відбір було проведено двома методами – висвердлюванням дерев’яного циліндру із зовнішньої частини дерев’яної балки до її центру або (у виняткових випадках) зрізуванням частини деревини з торця дошки.

На першому етапі дослідження були відібрані зразки деревини з дверцят, вмонтованих у стіну південного приділу, а також керни з повздовжніх та поперечних балок стіни між нартексом та наосом (з обох боків) церкви. Дослідження вилученого матеріалу дозволяє – з одного боку дізнатися вік деревини, з іншого – з’ясувати її походження. Дерева, що походять із географічно схожих регіонів з ідентичними умовами росту, надають близьку схему росту кілець у певний рік. Таким чином, з’являється можливість з одного боку, вирізняти зразки, що походять з одного регіону, а з іншого – визначати регіони їх походження. Отже, наступним кроком у вивченні відібраних матеріалів має стати їхнє порівняння із зразками деревини, для якої існує добре розроблена дендрохронологічна шкала. Це надасть змогу отримати абсолютні дати зразків з церкви Спаса на Берестові. Останні ж, у свою чергу, дозволять провести кореляцію з відомим на сьогодні історико-археологічними датуванням пам’ятки національного значення.

На фото: Северин Сагайдак під час забору зразків у інтер’єрі церкви Спаса на Берестові (фото Сергія Тараненка).