19–20 вересня 2024 р. у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбувалася IX Міжнародна науково-практична конференція “Музеї і реставрація у контексті збереження культурної спадщини”, присвячена 100-річчю заснування Реставраційної майстерні Лаврського музею культів і побуту – предтечі заповідника.  Традиційно опікувався організацією заходу   відділ наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток заповідника. 

Під час роботи конференції її учасники та гості заслухали  близько 30-ти доповідей офлайн та онлайн. Було виголошено вітання від іноземних інституцій і партнерів: Литовського Національного музею мистецтв (директор – доктор Арунас Гелюнас), Реставраційного центру Пранаса Гудинаса (директор – доктор Юрате Сенвайтене) (Литва). Вітання від низки музеїв Великобританії зачитала   Катя Біла-Зельцер, фундатор програми UA-UK Cultural Heritage (Великобританія).

Зокрема, у доповіді Томаса Ручиса (Реставраційний центр Пранаса Гудинаса) йшлося про дослідження двох ікон із західноєвропейської колекції Одеського музею західного та східного мистецтва, яка викликала особливий інтерес українських колег, оскільки деякі зазначені литовським вченим реставратором методи та обладнання, на жаль, ще не використовуються  в Україні. 

Пізнавальною виявилася доповідь  кандидатки мистецтвознавства з НАОМА  Тетяни Тимченко, у якій проаналізовано  листування першого директора Лаврського музею Петра Курінного з першим його реставратором Миколою Касперовичем, а також доповіді Вікторії Коритнянської та кандидата мистецтвознавства Тараса Отковича відповідно із Одеської та Львівської філій Національного науково-дослідного реставраційного центру України, присвячені практичним аспектам реставрації під час війни.

У доповідях та повідомленнях було презентовано напрацювання науковців і реставраторів музеїв і заповідників:  Національного  заповідника “Києво-Печерська лавра”, НМ “Київська картинна галерея”, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Національного музею Голодомору-геноциду, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського, НІКЗ “Гетьманська столиця”, Національного музею Тараса Шевченка, Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, КЗК “Дніпровський художній музей”,  Національного заповідника “Хортиця”, Національного музею-палацу Великих князів Литовських, а також Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України.  Зазначимо, що низку доповідей було присвячено такій актуальній темі, як перебудова роботи музейних закладів під час російсько-української війни і захист та зберігання колекцій в умовах воєнного  стану.     Цікаві змістовні доповіді та п
овідомлення виголосили представники спеціалізованих вищих навчальних закладів – Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (співорганізатора події), Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури та Харківської державної академії дизайну і мистецтв, аспіранти та незалежні дослідники.  

“Питання зберігання, реставрації, консервації культурних цінностей, підкреслюю, особливо у воєнний період, дуже актуальні. Цьому було присвячено дуже багато доповідей і наших міжнародних партнерів, і українських представників різних реставраційних шкіл та напрямів переважно із музейних установ та  закладів вищої освіти,  які готують майбутніх реставраторів та експертів”, - зауважила кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток Заповідника Олена Черняхівська.

Під час роботи конференції її учасники відвідали щойно відкриту виставку НЗКПЛ “Відроджений всесвіт” та ознайомилися із музейними предметами, відреставрованими художниками-реставраторами відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток протягом останнього  часу.

Із  метою введення у науковий обіг оприлюднених під час заходу результатів нових актуальних досліджень відділом наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток НЗКПЛ  підготовлено та опубліковано наклад  матеріалів конференції.

Захід відбувся на високому  науковому рівні і вже отримав та продовжує отримувати численні позитивні відгуки від його учасників.