Хрест козаків куреня Менського 1759 р.

Яскраве і самобутнє явище українського сакрального мистецтва козацької доби ‒ мініатюрне різьблення, найширше представлене в оздобленні дерев’яних хрестів. Традиція прикрашання виробів з кипарису та самшиту мініатюрними зображеннями бере свій початок в різних областях Греції. Але особливої вправності в цьому мистецтві досягли майстри Святої Гори. Пам’ятки різьблення, створені на Афоні, часто слугували зразками для українських різьбярів. Творчо переробивши афонський спадок, вони збагатили свої витвори місцевими іконографічними сюжетами, пожвавили традиціями народного ремесла.

Різьблені хрести, часто оправлені у срібло, дарували до церков як молитовне принесення за живих і спочилих християн. Один з таких вкладів, наданий козаками на спомин померлого побратима, зберігається в колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” (КПЛ-М-9368). Це дерев’яний напрестольний хрест у срібній оправі з гравійованим на піддоні написом: “Сей крест сооружен коштом во Управе знатніх товарищей козака Кірика Куреня Менского: покійного: 1759 году”. Менський курінь, що згадувався у джерелах з часів Богдана Хмельницького, отримав назву від міста Мена на Чернігівщині.

Іконографія сюжетів, обраних для хреста по душі козака Кіріка, не випадкова. Це сцени мучень з житія святої Варвари, мощі якої перебували у Михайлівському Золотоверхому монастирі в Києві. Великомученицю чтили як рятівницю від несподіваної смерті та заступницю перед Богом за тих, хто помер без сповіді і причастя, зокрема, військових. До мощів святої Варвари приходили на поклоніння здалеку, а у Михайлівському монастирі вели описи чудес, що траплялися біля її гробниці.

Хрест з колекції Заповідника належить до нечисленних пам’яток, що мають інформацію про особу майстра-різьбяра. Ім’я автора ‒ “Леонтій”, – вирізьблено на зворотному боці внизу вертикальної балки хреста. Не виключено, що Леонтій належав до кола київських майстрів, об’єднаних в іконописний цех. Деякі композиції хреста повторюють зображення на гравюрі XVIII cт. “Свята великомучениця Варвара” києвоподільської майстерні відомого друкаря Якова Сербіна.

Олена Сергій

Ілюстрації:
1. Хрест козаків Куреня Менського. 1759 р. Різьбяр Леонтій. Лицевий бік
2. Хрест козаків Куреня Менського. 1759 р. Лицевий бік. Фрагмент
3. Фрагмент хреста “Побиття великомучениці Варвари в палаці Мортіана”
4. Гравюра “Свята великомучениця Варвара”. Київ, XVIII ст. Майстерня Якова Сербіна