Ікона «Стрітення» – мистецька пам’ятка київського Подолу

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» пропонуємо до вашої уваги ікону «Стрітення» (КПЛ-Ж-1687) з нашої колекції, що надійшла свого часу до Заповідника з подільської Введенської церкви.

Дерев’яну церкву у слободі рибалок було зведено в 1718 р. Її замінив на початку 1880-х рр. кам’яний храм у псевдовізантійському стилі. Напис у правому нижньому куті ікони свідчить, що «У Києво Подільську Введенську церкву сєй кіот спорудив київський мещанин Євтихій Іванов Мухінов с женою своєю Єфросинією 1823 року мєсяца апріля». Мистецька пам’ятка старого Подолу відображає художні смаки й уподобання подільських міщан – замовників ікон і майстрів, які входили до іконописного цеху.

Іконописець зобразив зустріч пророка Симеона з Немовлям Ісусом Христом, принесеним до Єрусалимського храму на 40-й день після народження. Старець Симеон тримає над престолом Немовля, взяте від рук Богоматері. Її монументальну постать відокремлено від інших персонажів, які зворушливо дивляться на Ісуса. Бородатий чоловік біля входу за типажем схожий на подільського міщанина –  вкладника ікони. На передньому плані художник розмістив на стелі звичайну побутову річ – плетений кошик із двома горлицями, принесеними як жертва очищення до храму.

Постаті храмових служок з великими свічами в руках пов’язані з давнім єрусалимським звичаєм носити запалені свічки під час літургії Стрітення, що досі зберігається у католицькій церкві. За часів Петра Могили чин освячення свічок на це свято ввійшов до православного богослужіння. Мотив Світла – один з основних у богословському розумінні Стрітення. Насичений помаранчевий колір в інтер’єрі храму на цій іконі сприймається як відблиск Христового світла, що «просвітлює язичників» (Лк. 2:32).

Інтенсивний колорит побудовано на співставленні помаранчевого і червоного кольорів з зеленим. Іконописець захоплюється декоративними мотивами – орнаментацією тканин, фігурним обрисом двоступінчастої солеї. Рисунок зеленого покрову на престолі з різнокольоровими букетами троянд, за зауваженням знавця церковного текстилю А. Вариводи, був дуже популярним для французьких тканин середини – другої половини XVIII cт. Із подібних французьких шовків постійно шили церковне вбрання.

Зразком для автора ікони «Стрітення» слугував образ «Благовіщення» з Києво-Братського монастиря початку 1740-х рр. (КПЛ-Ж-1698). Із її композиції було взято абрис постаті Богородиці, архітектура храмового інтер’єру. Ікона Введенської церкви, як виходить із її вкладного напису, містилася в окремому кіоті, подібно образу «Благовіщення» в Богоявленському соборі Братського монастиря на Подолі.

Підготувала Олена Лопухіна,
науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Ілюстрація:
1. Ікона «Стрітення». 1823 р. Дерево, олія. 67×56 см. КПЛ-Ж-1687