Продовжуємо публікацію діаруша святителя Димитрія

1686 рік¹

Січня 15 дня, на пам’ять преподобного отця Іоанна Кущника, з отцем Варлаамом Ясинським, архімандритом Печерським, прибули до Батурина, де від ясновельможного пана Іоанна Самойловича, гетьмана, і ясновельможнішого князя Гедеона Святополка, митрополита Київського, намовлений був прийняти знову ігуменство монастиря Батуринського.

Січня 29 дня, на перенесення мощей св. Ігнатія Богоносця, преосвященний митрополит поїхав до Києва, на престол свій, на Святу Софію, в п’ятницю.

Лютого 2, на Стрітення Господнє, у вівторок, преосвященний митрополит служив із усім своїм кліром у Святій Софії.

 Лютого 4, на пам’ять св. Ісидора Пелусіотського, виїхав я із Печерського монастиря до Батурина, у четвер.

Лютого 9, на пам’ять св. мученика Никифора, у вівторок, на віддання свята Стрітення Господнього, в’їхав до монастиря Батуринського й сів на ігуменстві, за волею й наказом влади духовної та мирської.

Примітки

¹ Цього року на українському владному олімпі сталися події, що мали визначне значення для наступної долі як усієї України, так і св. Димитрія. Гетьмана Самойловича було замінено на Івана Мазепу. Останній, що, як відомо, був благодійником Київської митрополії, ктитором монастирів та великим поборником української духовної культури, одразу продемонстрував значну активність у сфері церковної політики. Зокрема, це виявилося у його виступі на чолі українського духовенства проти митрополита Гедеона. В той же час Мазепа на довгі роки став і покровителем св. Димитрія. У вересні того ж року св. Димитрій створив “Ономастикон імен усіх святих із прологу за азбукою зібраних” – іменний покажчик для допомоги під час роботи.