Чи відомо вам, що утримання власної пральні при лаврській Странноприїмниці станом на 1880 р. коштувало Києво-Печерському монастирю близько 5000 рублів?

Гроші витрачали на забезпечення необхідним 30 прачок (жінок, які тимчасово працювали) та двох водовозів із числа послушників, які закуповували житнє борошно, пшоно, сіль, олію, до святкового столу – осетрину, масло й сир; кожухи, тканину на свитки, рукавиці, черевики й чоботи тощо.

Щорічно заготовляли овес та сіно для двох коней, купували й підтримували і належному стані кінську збрую, вози, сани із діжками, гас для освітлення, паливо для опалення «прального закладу» протягом зимового часу, а також постійно нагрівати воду в котлах для миття; мило, посуд, діжки, столи, котли та ін. До того ж здійснювали поточний ремонт приміщень.

Білизну (сорочки, підштанки, простирадла, наволочки, рушники, панчохи, халати, ковдри, ковпаки, чіпці, фартухи) з лаврської лікарні для прочан, що мала на той час 73 ліжка, змінювали для прання щосуботи.

Анна Яненко

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Краєвид Києво-Печерської лаври. Перша третина ХХ ст. [АФД НХМУ, негатека-фототека, коробка 5, № 16]