Ми розпочинаємо оповідь про виставкову діяльність Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника у 1970-х рр. Сьогоднішній випуск присвячений виставці «Архітектурний ансамбль Києво-Печерського історико-культурного заповідника», яка діяла 15 років (1975–1990). За цей час мільйони відвідувачів отримали докладну інформацію про історію розвитку архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври з ХІ по ХХ ст.

Виставка була розміщена в пам’ятці цивільної архітектури першої чверті ХVІІІ ст. – келіях соборних ченців (корпус № 4). Її відкриттю передувала тривала підготовча робота. Окремі колись приміщення об’єднали в анфіладу, що складалась з 11-ти зал – 5-ти великих, які раніше були житловими чернечими помешканнями і 6-ти маленьких, що колись функціонували як сіни.

Крім оригінальних експонатів з колекції Заповідника на виставці були представлені численні стенди з текстами, малюнками і кресленнями, спеціально виготовлені для неї макети, 13 вітражів, а також діорама.

У першій залі, де містився вступний текст до виставки, відвідувачі майже ніколи не зупинялися. Показавши наглядачу квиток, вони проходили до 2-ї зали, присвяченої первісній забудові монастиря. Ліворуч, майже всю північну стіну займало велике полотно «Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври другої половини ХІІ ст.» написане художниками Володимиром та Олександром Масиками темперою. Тут же експонувались макети двох давньоруських храмів Лаври – Успенського собору й Троїцької надбрамної церкви. У цій та наступній залі була представлена велика колекція зразків давніх будівельних матеріалів.

У 4-ій залі, що оповідала про розвиток архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври у ХVІ–ХVІІ ст., можна було побачити лаврські стародруки, ікони, зразки будівельних матеріалів, а також копію знищеного разом з Успенським собором надгробку князя Костянтина Острозького.

Центр 6-ї зали посідав макет Успенського собору ХVІІІ ст., а найціннішим її експонатом були срібні Царські врата зі Стефанівського приділу головного храму Лаври.

Невеличку 7-му залу прикрашала діорама «Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври наприкінці ХVІІІ ст. Вид з Видубицького монастиря» – авторська робота творчої родини Масиків – батька й сина.

Головна прикраса 8-ї зали – позолочена карбована оправа головного престолу Успенського собору 1755 р. роботи майстра М. Юревича.

У центрі 10-ї зали, де розповідалося про долю лаврського ансамблю впродовж ХХ ст., розмістили великий макет Києво-Печерського заповідника, яким він, на думку творців експозиції, мав виглядати за кілька десятиліть – з відновленим Успенським собором, реконструйованими житловими будинками навколо Лаври та численними новими зонами відпочинку.

В останній, 11-й залі, спочатку містились лише стенди, які висвітлювали ремонтно-реставраційні роботи у повоєнний час. Згодом тут розмістили діючий макет годинника Великої лаврської дзвіниці.

Тепер приміщення колишньої виставки «Архітектурний ансамбль…» розділено на кілька окремих експозиційних просторів. Деякі предмети, що експонувались на ній, можна побачити на виставках Заповідника. Два макети Успенського собору з минулого року містяться у виставковій залі відродженого Успенського собору.

У наступному випуску проєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру» ми розповімо про що одну експозицію, побудовану у 1970-х рр. – «Історія лаврських печер».

Підписи до ілюстрацій:

1. Директор Заповідника Андрій Григорович Шостя відкриває виставку. 1975 р.

2. Вхід до виставки – 1-ша зала

3-5. Інтер’єр 2-ї зали

6-7. Інтер’єр 3-ї зали

8-9. Інтер’єр 4-ї зали

10-11. Інтер’єр 5-ї зали

12-13. Інтер’єр 6-ї зали

14. Діорама у 7-й залі

15-16. Інтер’єр 8-ї зали

17. Інтер’єр 9-ї зали

18. Макет Заповідника у 10-й залі

19. Макет годинника Великої лаврської дзвіниці в 11-й залі

20. Екскурсовод Лідія Гаращенко з відвідувачами у 2-й залі виставки