На північно-східній межі колишнього Больницького монастиря збереглася його надбрамна дзвіниця. Власне дзвонним був верхній ярус, що здіймається у вигляді мезоніна в центрі двоповерхового корпусу № 24 («Аптека і келії»). Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва розміщується в його південній частині, а Національна історична бібліотека України – у північній, включно з надбрамним ярусом дзвіниці (колишньою церквою на честь ікони Богоматері Всіх Скорботних Радості). Тут на трикутному фронтоні викладено дату мурування – «1902». Загалом від проєктування корпусу архітектором Є. Єрмаковим у 1900 р. до його остаточного оздоблення минуло 5 років.

Після націоналізації, з початку 1920-х рр. і майже до кінця ХХ ст. пам’ятку не визнавали такою, що варта уваги. Це призвело до частої зміни функціонального призначення будівлі й самочинних реконструкцій.

Фото 1920-х рр. демонструє баню і верхній ярус дзвіниці Больницького монастиря у первісному вигляді. У 1925 р. зняли на продаж її 5 дзвонів. За часів Другої світової війни корпус втратив покрівлю, залишилися самі стіни й частина внутрішніх перегородок. 1947 р. розпочали його відновлення, після якого корпус передали управлінню тресту «ГП-5», а в середині 1960-х рр. – Державній історичній бібліотеці УРСР (зараз – Національна історична бібліотека України). У повоєнний час майже всю площу дзвонного ярусу зайняв потинькований ззовні металевий резервуар колишньої котельні.

Фото № 2 презентує будівлю з історичною стилізацією бані дзвіниці станом на початок 2000-х рр. Втім, вежа не мала громовідводу і її покрівля була невогнестійкою. 12 червня 2008 р. у верхівку бані влучила блискавка, що спричинило пожежу. Під час здійснення оперативних заходів з ліквідації її наслідків було встановлено тимчасове покриття з руберойду. Так колишня дзвіниця отримала шатрову баню (фото № 3). Відновлення первісного вигляду пам’ятки архітектури місцевого значення передбачено в комплексі ремонтно-реставраційних робіт на території колишнього Больницького монастиря. Наразі увагу фахівців прикуто до його головного храму, архітектурної пам’ятки, що збереглася до сьогодні з часів Середньовіччя – Троїцької надбрамної церкви.

Підготувала Ольга Крайня

Висловлюю щиру вдячність за співпрацю колегам з наукового відділу моніторингу та оренди нерухомих пам’яток

Підписи до ілюстрацій:

Фото 1. Микільське подвір’я Братської лікарні Києво-Печерського монастиря. Дзвонний ярус надбрамної дзвіниці у нижньому куті праворуч. 1920-ті рр.

Фото 2. Надбрамна дзвіниця колишнього Больницького монастиря. Початок 2000-х рр.

Фото 3. Сучасний вигляд пам’ятки архітектури. Грудень 2020 р.