Дорогі друзі!

Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» пропонуємо до вашої уваги фрагменти орнаментальних розписів паперті Всіхсвятської церкви Києво-Печерської лаври.

Внутрішнє оздоблення лаврського храму Всіх Святих (1906 рік) демонструє незвичайність підходу в художньому тлумаченні стилю ар нуво. Воістину дивним є живописна декорація церковної паперті. Її орнаментальні мотиви сягають від мікроскопічних величин до світів вселенських масштабів. Увагу глядача привертають гігантські двоколірні світила-диски. Темна половина сфери стримує лиховісний напір зубчастих відрізків. Світла ж частина заспокоєна плинними, хвилеподібними лініями.

Від кожного диску відходять відростки, на їхніх кінцях зображено бутони. Авторський задум можна трактувати так: коли прийде час, бутон розкриється й з’явиться молоде світило, яке, ніби синя квітка, пронизливо засяє на небокраї. Так буде вічно в часі, оскільки Космос незамкнутий – він без кінця повторює сам себе. Неосяжність Всесвіту проглядається у найдрібніших часточках, що рухаються у космічному ефірі.

У бібліотеці Києво-Печерського монастиря зберігалася книга ірландського фізика Дж. Тиндаля «Устрій Всесвіту», де детально роз’яснено хвильову природу космічного ефіру, рухомого атомами. Приблизно в руслі цього твору інтерпретує закони світобудови виконавець орнаменту паперті, учень лаврської іконописної школи Федір Коновалюк. Але до нових відкриттів європейської науки він додає ідею дивовижного Божественного Світу, усталену в православ’ї.

Ілюстрації

1. Ф. Коновалюк. Орнаментальні розписи паперті церкви Всіх Святих. 1906

2. Ф. Коновалюк. Орнаментальні розписи паперті церкви Всіх Святих. 1906