Ікона «Собор архангела Михаїла»
Дорогі друзі!
Представляємо до вашої уваги нову рубрику «Мистецька спадщина». Відтепер щочетверга читайте у нашій рубриці про пам’ятки мистецтва Києво-Печерської лаври й музейні предмети фондової колекції Заповідника.
Сьогодні ми знайомимо вас з іконою «Собор архангелів», що походить з іконостаса Вознесенської церкви села Березна Чернігівської області (1760-ті роки, дерево, олія, 168×88 см, Інв. КПЛ-Ж-2357).
Іконографія сюжету склалася у Візантії в ІХ ст. у зв’язку з перемогою над іконоборцями і відновленням іконошанування. «Собор архангелів» – зібрання безплотних Сил з дев’яти чинів. Головний догматичний зміст ікони – об’єднання Сил добра навколо ідеї Божества. У центральній частині ікони з двох боків представлено архангелів Михаїла з вогненним мечем у руці і Гавриїла з лілією. Крім цих атрибутів архангели тримають диски з написами «Кто яко Бог» і «Свят Свят Свят». Позаду архангелів – сонм ангелів, вище, у центрі у сяйві – Спас Еммануїл. Над Ним – Святий Дух у вигляді голуба і Бог Отець. В іконі періоду розквіту бароко проявилися риси витонченості рококо.
В образах архангелів втілено національний ідеал краси. Вишуканість облич із рисами світського аристократизму, витримана колористична гама (рафінований акорд зеленого, лазурного та золотого кольорів підсилений радісним співзвуччям червоного і білого) та вибагливий ритм, що ясно прочитуємо, – такою є далеко не повна характеристика художніх особливостей «Собору». Майстер натхненно працював над зображенням архангельського облачення. Його захопила можливість зобразити переливи муару та шовку, матовість металу, показати ювелірну віртуозність у нюансах деталей.














