Представляємо до вашої уваги нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Археологія території Києво-Печерської лаври: пляшки та скляниці

Частина II. Аптечна тара

Це найчисленніша група в колекції. Найбільш ранні екземпляри датуються серединою XVIII ст., і це не дивно, адже виробництво аптекарської тари в Україні відоме як мінімум із XVII ст.: за наказом російського царя Олексія Михайловича під 1662 роком «велено Калуженину, посадскому человеку Ганке Луковнику в Черкасских городах купить скляницы, а те скляницы надобны в аптекарском указе».

Перша аптека в Києві відкрилася в 1730 році на Подолі. З середини XIX ст. кількість аптек значно збільшилася. У Києві відомі такі династії аптекарів, як родини Бунге, Фрометті, Ейсман, Марцинчиків. Не залишилася осторонь і Києво-Печерська лавра. На її території існувала аптека, відома за документами з першої половини XIX ст., яка продовжувала традиції лікувального центру – Больницького монастиря. А в 1902–1903 роках за проєктом архітектора Є.Ф. Єрмакова тут було побудовано найбільшу аптеку на той час у Києві.

Під час археологічних досліджень території Заповідника практично на кожному розкопі трапляються аптечні пляшечки, однак переважно XX ст., хоча знайдено й більш ранні екземпляри. Асортимент відповідає припису XVIII ст., в якому не лише перераховано можливі форми аптекарської тари, але й вказано їхнє призначення: «склянки рецептурні, склянки з широким горлом для спринцювання, стакани конічної форми для сильнодіючих дезінфікуючих засобів, стакани з притертими кришками для пігулок, порошків та мазей, скляні крапельниці з притертими кришками, банки порцелянові рецептурні, тощо».

Підписи до ілюстрацій:

1-9. Аптечні пляшечки XIX–XX ст. з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника