Шановні друзі! Продовжуємо цикл оповідей про дослідження головного храму Києво-Печерської лаври у повоєнний час. Сьогодні йтиметься про дослідження Успенського собору 1969–1972 років.

Розкопки руїн собору розпочалися в липні 1969 року і тривали до вересня 1972 року. Наукове керівництво і контроль за розкопками здійснювали М. В. Холостенко, П. П. Толочко та В. П. Петропавлівський. Загальна площа чотирьохрічних розкопок становила 256 м², глибина – 5,5 м нижче асфальтового покриття. Вони  охоплювали північно-західну частину собору.

Під час розкопок було знайдено і вивчено фрагменти фундаментів північно-західного кута первісного осередку Успенського собору, рештки фундаментів та стін Іоанно-Предтеченської церкви. З воронки, що утворилася в епіцентрі вибуху між північною стіною давньоруської частини собору та Іоанно-Предтеченською церквою, вилучені останні матеріальні залишки пам’ятки, серед яких були уламки надгробка князя Костянтина Острозького.

Дослідження надали достатньо матеріалів, щоб уявити вигляд Іоанно-Предтеченської церкви і уточнити її місце в загальній об’ємно-просторовій композиції Успенського собору. Церква була чотирьохстовпним храмом із трьома  слабо вираженими апсидами, розташованим на відстані 1,42 м від північної стіни собору. Ймовірно, її звели у 1075–1089 роках під час завершення спорудження і внутрішнього опорядження собору. Ідентичні будівельні матеріали та однакова технологія будівництва свідчать, що церкву і собор зводили одні й ті самі майстри. У північно-західній частині церковного підвалу в ХV ст. вимурували склеп.

По завершенню досліджень вціліла після вибуху частина собору (Іоанно-Богословський приділ) та виявлені розкопками фундаменти храму було законсервовано та облаштовано для екскурсійного показу.

Підписи до ілюстрацій:

1. Фрагмент центральної апсиди Іоанно-Предтеченської церкви

2. Цем’янка з оплавленою смальтою

3. Ліпна фасадна прикраса ХVІІІ ст.

4. Фреска з притолоки вікна північного фасаду собору

5. Уламки надгробного пам’ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому