Нові наукові здобутки науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології НКПІКЗ

Напередодні Дня археолога співробітники науково-дослідного сектора археології під керівництвом його завідувача Сергія Тараненка на території Дальньопечерного пагорбу (схил Різдвобогородицького бастіону) заклали розвідувальний шурф розмірами 1,6×1,6 м, завглибшки до 1,8 м (іл. 1, 2). У південно-східному куті шурфу з глибини 0,6 м від сучасної денної поверхні зафіксували фрагмент цегляної кладки (6 рядів на вапняно-піщаному розчині), розміщеної на фундаменті з цегляної забутовки (потужністю 0,4 м) (іл. 3, 4).

За картографічними джерелами цей комплекс можна пов’язати з господарською спорудою кінця XVIII ст., яку на Генеральному плані Київської цитаделі 1838 р. позначено як «Сарай» (іл. 5). Найімовірніше, будівля була дерев’яною, і тільки її нижню частину викладено з цегли.

Серед отриманого матеріалу привертає увагу монета півтора гроші (1/24 талера, півторак, «чех») 1624 р. (Речь Посполита за короля Сигізмунда ІІІ Вази, 1587–1632), виявлена у перевідкладенному ґрунті (іл. 6) (визначення к.і.н. А. Бойка-Гагаріна).

Наявних матеріалів археологічних досліджень на території Дальніх печер вкрай замало. Нова інформація надає можливість точніше реконструювати історичні події та процеси, які відбувалися на цій території у різні часи, що є особливо важливим для вивчення історії Києво-Печерської лаври.

Іл. 1, 2. Робочі моменти.

Іл. 3, 4. Фрагмент кладки.

Іл. 5. Розміщення шурфу на плані 1838 р.

Іл. 6. Монета