НЕПОПРАВНА ВТРАТА. СУМУЄМО

16 серпня 2020 року пішла з життя хороша людина, відомий фахівець, художник-реставратор творів з металу вищої категорії Анатолій Ілліч Марченко.

Він народився 18 липня 1947 р. у Сунженському р-ні Чечено-Інгушської АРСР. У 1973 році закінчив Московське художньо-промислове училище за фахом “художник-майстер з обробки каміння, дерева, кістки та металу”. З 1974 по 1986 роки працював реставратором творів із металу у Київській спеціальній науково-реставраційній виробничій майстерні, з 1986 по 1992 роки – у Київській міжобласній спеціальній науково-реставраційній виробничій ділянці з реставрації живопису.

У 1987 році Комісія з атестації художників-реставраторів присвоїла пану Анатолію вищу кваліфікаційну категорію художника-реставратора творів із металу. Як одного з найдосвідченіших фахівців в Україні, Міністерство культури і мистецтв України неодноразово призначало його членом Комісії з атестації художників-реставраторів, де він очолював секцію “Декоративно-прикладне мистецтво”.

Він все життя присвятив реставраційній діяльності, рятував і повертав до життя видатні пам’ятки національної культурної спадщини, зокрема, музейні предмети з металу зі збірок Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”, Національного історико-культурного заповідника “Качанівка”, Національного заповідника “Хортиця”, Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського, Музею історії міста Києва, Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, а також археологічні предмети фондів Інституту археології НАН України та меморіальні пам’ятки Шевченківського національного заповідника.

Серед унікальних робіт Майстра – реставрація срібних Царських врат кінця XVІІІ ст. Чернігівського Борисоглібського собору, Царських врат ХІХ ст. Михайлівського собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, участь у реставрації Царських врат Софійського собору у Києві.

Завдяки його зацікавленості та невтомній праці було врятовано чимало унікальних пам’яток Києво-Печерської лаври: іконостас і панікадило лаврської церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських, іконостаси і предмети декору печерних храмів, а також інтер’єрів Успенського собору, що було понівечено разом із храмом внаслідок його вибуху 1941 року.

Впродовж усієї діяльності у відділі наукової реставрації та консервації рухомих пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 1992 року Анатолію Марченку доручали здійснювати найскладнішу і найвідповідальнішу роботу з реставрації та готувати до експонування найцінніші предмети. Завдяки його керівництву та безпосередній участі було виконано масштабні проєкти, серед яких реставрація іконостаса печерної церкви Різдва Христового, оздоблення престолів і жертовників Успенського собору, Царських врат іконостаса приділу Св. Стефана. Саме він очолював групу реставраторів, яка розробила методику відтворення елементів Царських врат лаврського Успенського собору.

Визнаний фахівець у галузі реставрації, він щедро ділився навичками професійної майстерності з колегами та учнями, підготував чимало фахівців, адже щиро прагнув до плекання нового покоління реставраторів у нашій країні.

Анатолій Марченко залишиться в пам’яті як надзвичайно талановита, працьовита і чуйна людина. Його професійна майстерність, небайдужість та відданість обраній справі є і буде взірцем для нинішніх і прийдешніх поколінь майстрів і музейників.

 

Вічна пам’ять Майстру, Вчителю, світлій людині! Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям покійного.

 

Прощання з Анатолієм Марченком відбудеться у вівторок, 18 серпня 2020 року об 11.00 год. у церкві Прпп. Антонія і Феодосія Печерських (Трапезній) Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

 

 

YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon