Пропонуємо до вашої уваги нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Археологія Успенського собору Києво-Печерської лаври

Частина 1. Трипільська культура

Археологічне вивчення території Успенського собору розпочав у повоєнні роки (1945–1948) В. Богусевич, який зосередив головну увагу на розбиранні та благоустрої руїн пам’ятки. У 1950–1960-х рр. дослідженням Успенського собору керував М. Холостенко. Наступний етап робіт відбувся у 1980-х рр. (В. Харламов). Найбільш масштабні археологічні розкопки проводили в 1998–2000 рр. під керівництвом Г. Івакіна та С. Балакіна, що передували відновленню храму.

Під час цих досліджень у 1998 р. всередині периметра собору виявили рештки трипільського житла, сильно ушкодженого будівельними роботами XI та XIX ст. Це унікальна знахідка, адже пам’ятки трипільської культури IV–III тис. до н.е. утворюють найдавніший для Києво-Печерської лаври культурний шар. Досліджена частина землянки дає підстави припустити, що в плані вона мала овальні обриси та розміри близько 3×4 м. На перемичці між двома камерами споруди розташовувалася глинобитна піч із земляним черенем.

У заповненні землянки, насиченому попелом, уламками печини, кістками тварин та стулками річкових черепашок, було зібрано невелику колекцію червоноглиняної столової кераміки та кухонного посуду з домішками товченої мушлі у тісті. За результатами ізотопного аналізу землянку датовано першою чвертю III тис. до н. е.

Досліджене житло, на думку С. Балакіна, було частиною невеликого селища, що займало південно-східну ділянку сучасної Верхньої лаври. Однак на сьогодні на території Заповідника не зафіксовано інших залишків трипільської культури.

На фото:

1. Фрагмент Археологічної карти НКПІКЗ: 98.1. – місце фіксації житла.

2. Паспорт розкопу за Археологічною картою НКПІКЗ.

3. Керамічний комплекс споруди.