Лікарня була зведена у 1849-1851 рр. за проектом єпархіального архітектора П.І.Спарро. Розташована вона праворуч від входу до Гостиного двору. У 1863-1869 рр. лікарню було розширено, при ній було влаштовано храм на честь Пресвятої Богородиці Всіх Скорботних Радість. У 1908 р. лікарню було відремонтовано.

Кам'яна будівля лікарні двоповерхова, виконана у формах пізнього класицизму.

Лікарня з церквою розміщувалась на другому поверсі, на першому були підсобні приміщення. Лікарняна церква була дуже світлою й ошатною. Настінні розписи й ікони в іконостасі церкви були призначені для хворих: "Св. Миколай", "Св. Пантелеймон" та інші. Лікарня спочатку була розрахована на 40-60 ліжок, згодом на 60-70, а на початку ХХ ст. – на 100.

Під час Першої світової війни у 1914-1918 рр. в лікарні розміщувалось терапевтичне відділення шпиталю Київського військового округу. У 1923 р. будинок був переданий товариству інвалідів. У 1988 р. почались роботи по реставрації будинку. Після капітального ремонту в ньому було розміщено наукові відділи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У наш час цей корпус використовується Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою.