Українська делегація діячів сфери збереження культурної спадщини відвідала Італію
6–10 вересня 2016 року українська делегація діячів сфери збереження культурної спадщини на запрошення Агентства з розвитку зовнішньої торгівлі Італії разом з владою регіонів Венето та Марке відвідала з робочим візитом Падую, Верону, Віченцу та Венецію. Подорож здійснено в рамках проекту співробітництва між Україною та Італією щодо реставрації культурних цінностей та збереження історико-культурної спадщини. До складу делегації входили головний спеціаліст відділу розвитку історико-культурних заповідників управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України В.О. Каплунова, головний архітектор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Я.Я. Діхтяр, начальник відділу наукової реставрації та консервації рухомих пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника С.В. Гага-Шереметьєва, перший заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» В.В. Кириленко та завідувач сектору «Музей «Золоті ворота» Національного заповідника «Софія Київська», технолог-реставратор, кандидат хімічних наук Р.Б. Гуцуляк.
15 вересня 2016 року співробітники відділу музейно-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника презентували культурно-освітні і культурно-масові проекти музейного комплексу. Учасниками презентації стали представники профспілок та профспілкових організацій м. Києва. Зокрема, до участі у заході долучилися працівники підприємств малого та середнього бізнесу, представники Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я та ін.
Панорама Києво-Печерської лаври. Кінець 1930-х рр.
Під час археологічних розкопок на території Митрополичого саду у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику влітку цього року було проведено дослідження палеобіологічних решток. Забор біологічних зразків здійснювався методом флотації, тобто органічні рештки збирали з поверхні води після відділення легкої фракції від важкої. У результаті флотації частини заповнення споруди XVII–XVIII ст. на рівні долівки отримано рештки: антракологічні (деревне вугілля), палеоетноботанічні (зернівки культурних рослин), археозоологічні (кістки риб). Завдяки тісній співпраці сектора археології Заповідника з академічними інституціями України – Інститутом археології та Національним науково-природничим музеєм проведено визначення отриманих палеобіологічних решток. Роботу забору біологічних зразків було проведено під керівництвом завідувача сектором науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника Тараненка С.П.
27 – 28 вересня 2016 року в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться Четверта науково-практична конференція «МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА – проблеми, сьогодення, перспективи». Наукова конференція з проблем розвитку музейної педагогіки, питань актуалізації, інтерпретації історико-культурної спадщини та використання її потенціалу в освіті та вихованні дітей.
8 вересня 2016 року у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулась презентація культурно-освітніх і культурно-масових проектів. Учасниками презентації стали педагоги і методисти районних управлінь освіти Києва. Для освітян була проведена оглядова екскурсія територією Верхньої лаври з відвідуванням експозицій Заповідника: «Друковано в Святой Великой Лавре Киевопечарской», «Відроджені скарби Києво-Печерської лаври (з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)» та музею історії Києво-Печерської Лаври.
Біля центрального входу в Києво-Печерську лавру. 1950-і рр. #Lavra #Лавра #Kplavra #Миттєвості_історії
У книзі розглянуто історію музейної археології УСРР 1919–34 рр. у контексті історії польових археологічних досліджень, що проводилися за участю співробітників музеїв і були невід’ємною та суттєвою частиною становлення і розвитку вітчизняних археологічних знань. На основі введення до наукового обігу маловідомих документів уперше узагальнено і проаналізовано інформацію про експедиційну археологічну діяльність музеїв УСРР. Здійснений аналіз тематичних джерел дозволив з’ясувати місце і роль музейних інституцій, що проводили археологічні експедиційні дослідження, та зробити огляд організаційних і науково-методичних засад їх діяльності.
23 серпня 2016 року у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулося відкриття музейно-мистецького проекту «Наріжний камінь». Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» та Заслужений діяч мистецтв України Юрій Нагулко за підтримки Міністерства культури України презентували експозицію, присвячену 25-річчю Незалежності України. Почесним гостем урочистої частини відкриття проекту став Перший Президент України Леонід Макарович Кравчук. Він привітав присутніх гостей з великим національним святом – Днем Незалежності України. У вітанні Перший Президент України наголосив на духовності як першочерговій якості українського народу: «Кожний штрих нашої історії, кожне слово нашої історії настільки впливає на людину, що, аби ми всі відчули могутню силу минулого, енергію сьогоднішнього, ми б по-іншому дивились і на будівництво України, і докладали сили до її становлення. Недаремно ми говоримо про духовність як про неймовірну силу. Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух святий…Це не просто один корінь, це – одна сила. Це та сила, яка єднає нас і виведе нас до великої перемоги. Знаючи історію України, ми зможемо її захищати». /socialmedia/icons/levelten/glossy/32x32/youtube.png){kind=icon}
/socialmedia/icons/levelten/glossy/32x32/facebook.png){kind=icon}
/socialmedia/icons/levelten/glossy/32x32/twitter.png){kind=icon}
