Закінчення археологічного науково-практичного семінару
21 липня закінчився археологічний науково-практичний семінар, який проводив науково-дослідний сектор археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У семінарі брали участь студенти Київського університету імені Бориса Грінченка. Керував практикою завідувач науково-дослідного сектору археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, к.і.н. Тараненко С. П.
Під час семінару на території Митрополичого саду були проведені дослідження культурного шару на стаціонарному розкопі (6 х 6 м) та шурфі (2 х 2 м). Також зроблено розвідувальний розріз ґрунтового ескарпу під Монастирськими (Мазепинськими) мурами довжиною 10 м.
У результаті цьогорічних досліджень на розкопаних площах встановлено наявність чотирьох основних культурно-хронологічних горизонтів, а саме: скіфського, давньоруського (XII–XIII ст.), післямонгольського (XIII–XV ст.) та XVIII–XIX cт. Незважаючи на невелику кількість досліджених об’єктів, отримана репрезентативна кількість індивідуальних знахідок всіх зазначених періодів. Серед них (див. нижче фото до новини ):
- фрагмент вінця порцеляни у китайському стилі XVІІІ–ХІХ ст.;
- ґудзик з кольорового металу (мідь?) округлої форми ХІ–XІV ст.;
- фрагменти давньоруської різнокольорової смальти, частково золочені, XI–XII ст.;
- залізне пласке черешкове вістря стріли ХІ–XІV ст.;
- частина пряжки з кольорового металу (бронза?) (2,7 х 2,5 см);
- пряжка металева (1,6 х 1,8 см);
- кулеподібний бубонець-ґудзик із кольорового металу (мідь?) з лінійною проріззю;
- вушко (навершя, «оглавіє») від енколпіона;
- монета Кримського ханства періоду правління Менглі-Ґерая (?);
- свинцева печатка (?) ХІІ–ХІІІ ст.;
- фрагмент заготовки рукоятки ножа з рогу, орнаментований, ХІІ–ХІІІ ст.
Привертає увагу свинцева пломба «дрогочинського типу» XII–XIII ст. зі знаком Рюриковичей. Пломбу віднайшли за допомогою металодетектора (В. Гнера). Це перший випадок фіксації на території Києво-Печерської лаври подібних артефактів.
Слід зазначити, що однією із загадок давньоруського Дорогичина є велика кількість середньовічних свинцевих пломб, знайдених по берегах Бугу у межах міста. Поряд із західноєвропейськими і візантійськими, тут виявлені численні давньоруські пломби, частина яких із зображеннями двозубців і тризубців або похідних від них форм.
Двозуб – знак найбільш наближений до первинної форми родового знаку Рюриковичів. Саме цей знак зображено на печатці князя Святослава Ігоревича і очевидно він міг бути знаком його батька. Появу тризуба як геральдичного знаку пов’язують із князем Володимиром Великим.
Пломби «дрогочинського типу» могли використовувати для опечатування зв’язок шкірок-кун, які виконували функції кредитних грошей у Київській Русі, а також як митні пломби, що засвідчували сплату мита за перевіз товарів чи переїзд княжої волості та ін.



















