Українські об’єкти ЮНЕСКО щодня переживають величезні ризики, спричинені війною. На міжнародній конференції в Києві експерти з України, Європи та США обговорили виклики, які сьогодні стоять перед пам’ятками та що можна зробити вже зараз.

Протягом двох днів українські та міжнародні фахівці аналізували масштаби загроз, яких раніше не знала світова система охорони спадщини. Щоденні обстріли завдають фізичних та структурних пошкоджень, зокрема від вибухових та звукових хвиль, а також прихованих деформацій, які можуть проявитися з часом. До цього додаються кліматичні чинники й обмежені ресурси.

“На сьогодні це, так само як невидимі травми від контузії у наших військовослужбовців. Невиправлені деформації історичних конструкцій з великою ймовірністю проявляться пізніше. І все це поєднується з воєнними ризиками та браком ресурсів. Складним виміром є й об’єкти всесвітньої спадщини на тимчасово окупованих територіях”, – зауважила заступниця міністра культури України з цифрових питань Анастасія Бондар.

На конференції велику увагу приділили українським об’єктам ЮНЕСКО – Софії Київській, історичним центрам Львова та Одеси, а також Києво-Печерській лаврі, яка має власні виклики у воєнний час та пропонує рішення, що дозволяють подолати їх.

“В умовах війни управління Заповідником перетворилося на багаторівневу щоденну роботу. Ми забезпечуємо захист понад 140 пам’яток XI-XX століття, майна XXI століття, безпеку персоналу й відвідувачів, збереження релігійної та музейної діяльності, охорону печерних комплексів, фіксацію ризиків і пошкоджень, а також інформаційну та комунікаційну стабільність”, – наголосила в.о. гендиректора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Світлана Котляревська.

До участі у конференції долучилися експерти провідних міжнародних організацій: директор Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Лазаре Елундо Ассомо (онлайн), голова відділу культури Представництва ЮНЕСКО в Україні Марія Ріта Ачетозо, а також експерти ICCROM, ALIPH, ICOM UK, інші міжнародні партнери та керівники українських музеїв і заповідників.

Експерти обговорили документування руйнувань, цифрову фіксацію стану пам’яток, оновлення управління в умовах війни та міжнародні механізми підтримки, які Україна може залучати вже зараз.

За результатами конференції підготують рекомендації для стейкхолдерів і міжнародних партнерів. Зазначені рекомендації стануть основою для подальшої співпраці, захисту пам’яток та їхнього післявоєнного відновлення.

Висловлюємо щиру вдячність Генеральному директору Генеральної дирекції забезпечення іноземних представництв пану Павлу Кривоносу та команді Медіацентру "ГДІП" за сприяння і допомогу в реалізації надважливої Конференції.