(Не) зручне християнство. Історичні церкви, пошкоджені окупантами в Криму

Російське вторгнення у Крим в 2014 році стало початком нового культурного стирання: під імперський пресинг потрапили релігійні організації, заборонені в країні-агресорі, окремі представники релігійних спільнот. Але не тільки індоктринація мешканців півострова стояла на меті у кремлівського режиму, як і у 1783 році почалося стирання або заміщення тих пластів історії півострова, які не вписувалися в російський державний наратив. 

Претендуючи на роль “колиски православ’я”, москва через своїх колаборантів почала знищувати все, що не вписувалось в парадигму РПЦ, її жертвами стали і старовинні церкви на території Криму.

Церква Іоанна Предтечі (Керч) – пам’ятка національного значення, найдавніший з нині діючих храмів на території Криму. Вона безперервно використовувалася, починаючи з часу заснування між VIII і ХII століттям. Церква в Керчі згадується за часів Ібн Баттути (30-ті рр. ХIV ст.) і далі в “Описі…” Емідіо Дортеллі д’Асколі (20–30-ті рр. ХVII ст.), а також у “Книзі подорожей…” Евлії Челебі (60-ті рр. ХVII ст.). Сучасна назва храма з’являється вже після анексії Криму у 1783 році. У 2021 році навколо церкви проводилася незаконні розкопки в результаті яких було знищено культурний шар, пов’язаний із існуванням храму у ХV–XVII ст.

Церква Святого Ованеса Мкртича (Храм Іверської ікони Божої Матері) – парафіяльний православний храм у Кафі (Феодосії), пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 010055/3) у складі ансамблю Генуезької фортеці. Побудована в XIII–XIV століттях поряд з Генуезькою фортецею в укріпленому вірменському районі – Айоц-Берд (вірменська фортеця) – як вірменська церква Святого Ованеса Мкртича. Після депортації вірмен, організованої Суворовим у 1778 році, храм занепадав. На місце виселених вірмен російська влада почала селити жителів із своїх територій. У 1875 році вірменська церква Іоанна Хрестителя (Ованеса Мкртича) російською владою була виведена з відання Ечміадзіна і передана російській церкві як храм на честь Іверської ікони Божої Матері. Кладовище, що існувало навколо церкви, прийшло в запустіння, його залишки у вигляді поодиноких хачкарів (орнаментованих різьблених хрестів) і кількох давніх вірменських надгробків розташовані перед входом у церкву. Нові російськи загарбники у 2022 році провели земляні робот и території навколо церкви, що призвело до руйнування культурного шару кладовища. 

Російське переписування історії Криму, яке почалося після 1783 року, як непокаране зло із новою силою повернулося у 2014 році, його жертви – не тільки живі але й мертві, єдиною “провиною” яких є те, що вони не “вписалися” в російську імперську історію.

Денис Яшний. к.і.н., провідний науковий співробітник Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".