Мощі преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського, який постригався у Лаврі й був тут ченцем

Мощі преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського, який постригався у Лаврі й був тут ченцем, було привезено для вшанування під час Божественної літургії в Успенському соборі.

Меркурій Бригинський

Майбутній ігумен Меркурій (в миру – Максим Моісейович Матвієнко) – прикраса землі Чернігівської та її слава, народився у 1870 р. і одержав під час хрещення ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у селі Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. У  Щаснівці у праці, навчанні та молитві минули дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про чернецтво. 

Постійно мощі святого Меркурія Бригинського перебувають у Чернігові, в храмі святої Катерини.

У зрілому віці преподобний відправився до Києво-Печерської лаври, де старанно виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії обителі та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія, пісника Печерського, який у Дальніх печерах спочиває. Невдовзі монаха Меркурія було рукопокладено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.  

У страшні часи воєнного лихоліття, наприкінці 1942 року, отця Меркурія направили на парафію у Бригинці, сусіднє від рідної Щаснівки село. Проводячи дні свого життя у духовних подвигах, батюшка одержав від Бога дар зцілення, і допомагав багатьом людям чим тільки міг. 

7 листопада 1956 р. у віці 86 років отець Меркурій залишив цей світ. Поховали батюшку біля вівтаря збудованого ним Свято-Троїцького храму, у якому він прослужив 10 років.  

21 жовтня 2011 року Священний Синод Української православної церкви (Київського патріархату) (нині – Православної церкви України) на своєму засіданні розглянув прохання єпископа Чернігівського і Ніжинського Іларіона про долучення до лику святих для місцевого пошанування ігумена Меркурія (1870–1956), настоятеля приходу Святої Трійці.

Матеріал підготувала Марьяна Нікітенко, к.і.н, фахівець науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Заповідника

Фото Православна Церква України

YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon