“А я сиджу та й думаю, на Вкраїну споглядаю,

Як козаки кіньми грають, шабельками витинають…”

У цих рядках із давньої козацької пісні “А, хто хоче війну знати” шаблю згадано як характерний найуживаніший вид наступальної зброї. З’явившись одночасно з формуванням козацтва як окремого соціального явища на рубежі XV–XVI ст., вона посіла чільне місце серед усіх різновидів козацької холодної зброї XVIІ–XVIII ст. Поява шаблі обумовлена тісними контактами з народами степу та необхідністю протистояти кочовикам. Більшість козацьких шабель була східного та східноєвропейського зразків. На відміну від важкої зброї (меч, палаш, чекан, кістень) шабля вирізнялася поєднанням колючих та рублячих функцій, не вимагала доповнення захисним озброєнням і компенсувала його відсутність надзвичайною придатністю до оборони. Водночас шабля не була дешевим і загальнодоступним видом зброї. Наприклад, за спогадами очевидців, у битвах під Хотином (1621) і Берестечком (1651) мало у кого з козацького війська була шабля, в той час як рушниці чи самопали мали всі. Кваліфіковане використання шаблі вимагало знання певної техніки бою та значного досвіду. З часом у середовищі української та польської шляхти шабля стала частиною костюма, показником заможності та знатності її власника (іл. 1).
Шаблі XVI–XVIII ст. вирізняються різновидами, серед яких є зразки турецьких та угорсько-польських типів: карабелі, ординки, “шаблі орла” тощо. Більше ніж 50 шабель XVII–XVIII ст. з документально підтвердженим походженням із козацьких родин  зберігаються в музеях України (іл. 2-3). Для аналізу козацьких шабель науковці залучають також комплекс зображальних джерел XVII–XVIII ст. – народні картини, портретні та історичні полотна (іл. 4-5). Цікаву інформацію щодо форм козацьких шабель надають твори малярської школи Києво-Печерської лаври. У лаврських “кужбушках” (навчальних малюнках 30-х – початку 50-х рр. XVIII ст.) представлено зображення, створені на підставі безпосередніх вражень художників, які на власні очі бачили козаків та їхнє озброєння (іл. 6).
Надзвичайно цінним джерелом для вивчення цього різновиду холодної зброї є нечисленний археологічний матеріал, передусім шаблі з поля битви під Берестечком (іл. 7). Більшість (одна фрагментована і вісім цілих одиниць) знайдених тут шабель належить до угорсько-польського типу. Потрапивши з Туреччини в Європу, останній прийшов у Польщу й Україну з Угорщини за часів правління Стефана Баторія (1576–1586). Одну з таких шабель знайдено у дерев’яних піхвах, обшитих чорною шкірою, із залізним окуттям. На схожих піхвах іншої шаблі – теж залізні окуття, а нижній кінець охоплено довгою обоймою.
Зазвичай піхви у шабель були дерев’яні, обтягнуті шкірою, сап’яном чи оксамитом. Тому, за винятком металевих деталей, вони рідко зберігаються. Тим ціннішою є знахідка двох залізних наконечників піхов ХVIІ–ХVIIІ ст. розмірами 8,8×4×1,5 см та 7×4,5×1,5 см (іл. 8), виявлених під час археологічних досліджень на території церкви Спаса на Берестові у 2018–2019 рр. (розкопки С. Тараненка та В. Івакіна). За формою вони подібні до знайдених на полі Берестецької битви піхов угорсько-польської шаблі ІІ типу.
Ілюстрації
Іл. 1. Фрагмент картини Юзефа Брандта “Запорожці”
Іл. 2. Шабля-карабеля, XVII ст. (Національний музей історії України)
Іл. 3. Шаблі з Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського: 
1 – шабля з піхвами, ХVІІІ ст., Польща;
2 – шабля-ординка з піхвами, ХVІІ ст. Напис на клинку латиною: “Засуди, господи, тих, хто мені шкодить, і переможи тих, хто проти мене”;
3 – Карабеля, ІІ половина XVII ст., т.зв. “шабля Богдана Хмельницького”. Нині зберігається в Переяслав-Хмельницькому державному історичному музеї. Містить напис на клинку “BOGDAN CHMIELNICKI” та віршовану присвяту
Іл. 4. Літографія “Дозвілля козаків” за аквареллю Тимофія Калинського,  опублікована  у “Мазепі” Альфреда Йенсенса, 1909 р.
Іл. 5. Зображення козака-переможця та полковника Тимофієм Калинським, друга  половина XVIІI ст.
Іл. 6. Малюнок з лаврського “кужбушку”, що зображує козака-бандуриста, на боці якого –   “шабля орла”
Іл. 7. Козацька зброя XVII ст. в експозиції Національного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви” і зображення знайдених шабель з-під Берестечка (1-2 – угорсько-польська шабля ІІ типу)
Іл. 8. Залізні наконечники піхов ХVIІ–ХVІII ст. з досліджень на території церкви Спаса на Берестові у 2018–2019 рр. (розкопки С. Тараненка та В. Івакіна): 
1 – інв. № 45, розміри 7×4,5×1,5 см; 2 – інв. № 427, розміри 8,8×4×1,5 см