“…Та від наших влучно б’ють довгії рушниці,

Не урвавши здобичі, утікають ниці”

Це рядки з барокової поеми кінця XVI ст. “Вірш жалобний на смерть князя Михайла Вишневецького”, де на початку чотиривірша  йдеться про татар, які пускають хмари стріл на запорізьке військо, але козаки, як бачимо, дають їм відсіч із рушниць. Ручна вогнепальна зброя у XVІI–XVІIІ ст. була передусім поширена серед військовослужилих станів, зокрема козацтва (іл. 1), але відомості про неї зустрічаємо у міщан і, навіть, у селян. Вона була  також у монастирях, про що свідчить згадка у щоденнику Павла Алеппського (Халебського, бл. 1627–1669 рр.). Під час мандрівки Україною він звернув увагу на те, що “в усіх келіях митрополитових, архімандритових, дияконових, чернецьких побачиш силу-силенну коштовної зброї, а саме: малі алжирські й черкеські рушниці, пістолі, шаблі, луки зі стрілами, тощо…”.

Серед  знахідок, виявлених під час археологічного вивчення території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, частин вогнепальної зброї поки що не трапилося, але є уламки тогочасного військового начиння, а також свинцеві кулі XVІІ–XVІІІ ст. Це може бути пов’язано з присутністю тут козаків, силами яких зводилися земляні вали навколо Лаври, починаючи з 1679 р. Фортифікації охопили посад Печерського містечка разом із церквою Спаса на Берестові, а 1706 р., під час чергового етапу будівництва Печерської фортеці, навколо храму було споруджено земляний Спаський напівбастіон. На території біля церкви й у Митрополичому саду (неподалік від Мазепиних мурів) у різні роки досліджень (2018–2022 рр., розкопки С. Тараненка) знайдено 7 куль. Їх діаметр коливається від 9 до 13 мм, чотири з них  –  із ливником або слідами від нього, одна є  приплюснутою з двох боків (іл. 2-3).

Подібні кулі від козацької вогнепальної зброї (фузей, мушкетів, пістолів) доволі часто трапляються на пам’ятках Пізнього середньовіччя; велику кількість куль різного калібра (від 7 до 18 мм) знайдено під час розкопок під Берестечком. За формою вони можуть бути правильно-кулясті або з ливником (т.зв. “ливарним хвостом”) – не зрізаним залишком свинцю, що заповнював формочку та її ливарний отвір (іл. 4). Також усі вони мають рельєфну смужку, що їх оточує,  – шов на місці cтикання обох половинок ливарної  форми. Останній, а також необрубаний ливник свідчать про їхню  відливку у двостулкових металевих формах – кулелійках. Кулі з ливниками застосовувалися так само, як і без них: у багатьох стволах знайдених рушниць і в ладівницях виявлено невистріляні ладунки з кулями обох типів.

Як саме виготовляли такі кулі? Часто поруч з ними у гаманцях міститься велика кількість свинцевих циліндриків діаметром 7–18 мм, які утворювалися способом розрізання на частини свинцевих паличок. Вони були заготовками куль, підготовленими до відлиття у кулелійках, про які йшлося вище – знаряддях, подібних до кліщів на шарнірі з негативами куль у верхніх кінцях і ливарним отвором напроти негатива з одного боку інструмента. Найбільш поширеними були кулелійки з довгими, інколи загнутими у нижній частині, тримачами (іл. 5, 3). Після заповнення формочки через ливарний отвір розплавленим свинцем кулелійку швидко опускали у холодну воду. Виготовлена у такий спосіб куля мала ливник, який, як ми бачимо, не завжди відрізали. Готові кулі козаки носили у невеликих гаманцях на поясі або й у сумках разом з іншими речами (іл. 5, 5-7). Заздалегідь сформовані порохові заряди з кулями (ладунки) зберігали у спеціальних патронташах – ладівницях (іл. 5, 1, 2; іл. 6-7).

Ілюстрації

Іл. 1. С. І. Васильківський. Типи запорожців

Іл. 2. Свинцеві кулі XVІІ–XVІІІ ст. з досліджень на території церкви Спаса на Берестові у 2018–2019 рр.:

1 – куля з ливником, діаметр 1,1 см (інв. № 440)

2 – куля зі слідом від ливника, діаметр 1,3 см (інв. № 449)

3 – куля діаметром 0,9 см (інв. № 494)

Іл. 3. Кулі з досліджень на території Митрополичого саду:

1 – куля, можливо, із незначним залишком ливника, діаметр 12 мм, (2018 р., інв. № 472)

2 – куля, приплюснута з 2 боків, діаметром 11–13 мм (2021 р., інв. № 1101)

3 – куля діаметром 12 мм (2022 р., інв. № 459)

Іл. 4. Куля з ливником

Іл. 5. Матеріали з козацької переправи під Берестечком:

1, 2 – ладівниці; 3, 4 – кулелійки; 5–7 – гаманці для куль

Іл. 6. Ладівниця. Сучасна реконструкція (за К. Липою, О. Руденком)

Іл. 7. Реєстровий козак. Реконструкція О. Харченка (за К. Липою, О. Руденком)