Вклад полковника Костянтина Мокієвського

   Доба правління гетьмана Івана Мазепи (1687–1709) відіграла виключно важливу роль у розбудові Православної Церкви на українських землях. Під патронатом гетьмана вели масштабне храмобудівництво, відроджували або поновлювали занедбані монастирські обителі. Цьому сприяла не лише традиційна релігійна мотивація українців: піклування про церкву, як Дім Божий, але й розуміння доброчинства як статусної справи привілейованих верств суспільства. 
  Прикладом щедрих церковних пожертв, наданих старшинським оточенням Івана Мазепи, є фелон 1702 р. (КПЛ-Т-4; 140,0×175,0 см). У вкладному написі, гаптованому золоченими нитками, повідомляється, що “Раб Божий Константин Мокиевский надал сеі різі на пещеру преподобного Феодосія до храму Рождества Пресвятія Богородиці”. Родич гетьмана по лінії матері, київський полковник Костянтин Мокієвський (†1709) був однією з найвпливовіших постатей свого часу, брав активну участь у політичному і військовому житті Гетьманщини. 1696 р. коштом полковника на території Києво-Печерської лаври зведено кам’яну церкву Різдва Богородиці на місці однойменного дерев’яного храму. Піклуючись про належне облаштування новозбудованої церкви, К. Мокієвський зробив низку пожертв, серед яких – два парних фелони. Ризи пошили з однакового матеріалу та кольору: стан (нижня частина) – з італійського зеленого оксамиту, опліччя – з червоного оксамиту. На обох опліччях золотними та срібними нитками вигаптувані ідентичні композиції “Деісус з апостольським чином”. Периметр опліч оточено горизонтальними смугами стилізованого рослинного орнаменту, утвореного зображеннями три- та шестипелюсткових квіток, розмежованих між собою плодами граната у поздовжньому розрізі. У першій третині XVIII ст. обидві ризи перенесли до Успенського собору Києво-Печерської лаври. До нашого часу повністю зберігся лише один фелон, нижня частина другого – втрачена.
 Скоріше за все, ці коштовні предмети облачення священства виготовили майстрині Києво-Вознесенського монастиря, розташованого навпроти Києво-Печерської лаври. Обитель перебувала під особливим патронатом Івана Мазепи, оскільки ігуменею в ньому була мати гетьмана ‒ Марія Магдалина Мазепина. Вознесенські черниці славилася своєю шляхетністю і гаптарським мистецтвом. Композиція з опліччя фелонів К. Мокієвського неодноразово повторювалася у творах цього гаптарського осередку впродовж першої чверті XVIII ст.

Аліна Варивода

Ілюстрації
1. Фелон. 1702 р. Вклад київського полковника Костянтина Мокієвського до церкви Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври (КПЛ-Т-4);
2-4. Опліччя фелона. 1702 р. Фрагменти;
5. Опліччя фелона. Початок XVIII ст. (КПЛ-Т-1383).