Княжа доба. Стовп’є

З писемних джерел відомо про будівництво у 1073–1078 рр. навколо Печерського монастиря огорожі: “А ігумен і братія заложили церкву велику, і монастир обгородили стовп’ям”. В академічній літературі стовп’є – це дерев’яна фортифікаційна конструкція у вигляді вертикально поставлених колод (іл. 1а, 1б). Фактично одночасно огорожа з подібною назвою захищала в Києві Поділ з північно-західного боку та Дмитріївській монастир. Достеменно невідомо, як виглядала подібна конструкція, але напевно міцніше, ніж просто паркан (іл. 2, 3) і можливо складніше, ніж звичайний ряд колод (іл. 4).

На думку Вадима Лук’янченка, стовп’є Печерського монастиря було дерев’яно-земляним (іл. 5). Таку конструкцію набагато складніше знищити вогнем, ніж будь-яку дерев’яну. Глибина і ширина двох паралельних ровів розраховувались залежно від висоти колод, які передбачалось у них вкопати. На висоті бойового ходу встановлювались горизонтальні зв’язки, які разом з прогонами, що були з’єднані з ними, гасили розпір насипного ґрунту зсередини стіни на її бічні стінки.

Підґрунтям для такої реконструкції стали дані з розкопок Сергія Балакіна у 2007 р. (іл. 6): ями “4 – яма № 1; 5 – яма № 2”, які, на його думку, є паралельними ровам, куди були закопані колоди від двох стінок стовп’я.

Серед фахівців давньоруської фортифікації (Михайло Кучера) існує думка, що “стіна-столпіє не становила серйозної перешкоди і не могла відігравати помітної ролі в оборонному будівництві”. Саме тому, вірогідно через сто років, навколо Печерського монастиря стовп’є було замінено на мури, яким ми присвятимо наш наступний сюжет.

Список ілюстрацій:
Іл. 1а-б. Типи укріплень у вигляді частоколу за М. Губайдуліним
Іл.  2. Мініатюра Радзивиллівського літопису
Іл.  3. Фрагмент паркану XI–XII ст. з київського Подолу (розкопки М. Сагайдака, Н. Хамайко, О. Комара)
Іл.  4. Реконструкція частоколу огородження городища. Парк “Київська Русь”
Іл.  5. Реконструкція стовп’я у вигляді оборонної дерев’яно-земляної стіни. Вигляд з боку поля. Малюнок В. Лук’янченка
Іл.  6. Рештки лаврських мурів у профілі північної бровки траншеї. Археологічні дослідження біля Троїцької надбрамної церкви у 2007 р. (розкопки С. Балакіна)