Трипільське поселення на території Києво-Печерської лаври

У 1998–1999 рр. під час науково-рятівних археологічних досліджень, що супроводжували відбудову Успенського собору, було відкрито об’єкт доби енеоліту (іл. 1). Серед знахідок переважали уламки керамічних посудин, за якими археологи визначили його як житло – частину поселення пізнього етапу культури Трипілля-Кукутені. Зазвичай подібні пам’ятки позбавлені будь-яких захисних споруд, проте на окремих з них зафіксовані доволі потужні укріплення (іл. 2).

Появу перших укріплень на пам’ятках культури Трипілля-Кукутені зафіксовано для її середнього етапу розвитку. На відміну від попереднього періоду, трипільці обирали місця на останцях та важкодоступних мисах, прикриваючи їх оборонними спорудами з боку поля. На поселенні Хебешешті (Румунія) такими були два рови двометрової глибини, які перерізали мисоподібний виступ плато і тяглися на сотню метрів (іл. 3). Ще складніші укріплення зафіксовані на поселенні Кукутені-Четецуя: тут рови були посилені ще й валами, один з яких зберігся у вигляді основи завширшки 5-6 м та висотою понад 1 м (іл. 4). На Середньому Дністрі, на поселенні Поливанів Яр, археологи відкрили також два рови, один з яких був пізнішим і виник із розширенням меж поселення (іл. 5).

На Київщині оборонні споруди зафіксовані на поселеннях заключного етапу розвитку культури Трипілля-Кукутені. Так, укріпленим було поселення поблизу с. Козаровичі на підвищеній ділянці першої тераси правого берега Дніпра. Кільцевий рів діаметром близько 60 м оточував його центральну частину, яка використовувалася мешканцями як цитадель (іл. 6).

Поява фортифікаційних споруд у трипільців визначалася не стільки господарчими потребами, скільки необхідністю забезпечити власну безпеку. Вони є типовими лише для двох періодів, які характеризуються кризовими явищами в житті місцевих племен. Частина дослідників пояснює їх загрозою з боку степового населення, інші вбачають небезпеку у самому трипільському середовищі (міжплемінні або міжродові сутички). Спорудження таких систем укріплень, що передбачало значну працезатрату, свідчить про високий ступінь організації суспільства Трипілля-Кукутені.

Наразі відносно певним є лише існування трипільського поселення на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, а наявність тут оборонних споруд того часу зможуть підтвердити лише подальші археологічні дослідження.

Ілюстрації:
Рис.1. Археологічні дослідження на Успенському соборі (розкопки Г. Івакіна та С. Балакіна)
Рис.2. Рови на поселенні Тростянчик (за О. Манігдою)
Рис.3. План та реконструкція поселення Хебешешті (за В. Думитреску)
Рис.4. Розріз ровів на поселенні Кукутені-Четецує (за М. Петреску-Димбовіцею)
Рис.5. План поселення Поливанів Яр (за Т. Пассек)
Рис.6. План поселення Казаровичі (за В. Круцом)
Рис. 7. Фрагмент Археологічної карти території Заповідника (автор С. Тараненко)