Чи відомо вам наскільки креативно відреагував Духовний собор Лаври на волевиявлення митрополита Київського і Галицького Євгенія (Болховітінова) перейменувати домову церкву Святителя Серапіона при лаврських Митрополичих покоях на церкву Святителя Михаїла, першого митрополита Київського?

Цегляну церкву Святителя Серапіона було зведено за попередника митрополита Євгенія – митрополита Київського і Галицького Серапіона (Александровського) 1809 р.

Свою «повну готовність» щодо перейменування церкви Духовний собор Лаври висловив у доповіді київському митрополиту Євгенію від 15 листопада 1826 р., зазначивши, що «в случае переименования Покоевой церви Святителя Серапиона во имя Святителя Михаила І Митрополита Киевского и всея России никакого затруднения не предвидится, на храмовой нынешней иконе переменить только надпись».

Реакція митрополита на таку пропозицію наразі невідома. Треба думати, дивитися у вічі іконописного лика святителя Серапіона з підписом «Святитель Михаил» Його Високопреосвященство «не изволил».

Наталія Литвин

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Інтер’єр Михайлівської церкви при Митрополичих покоях Києво-Печерської лаври. Початок ХХ ст. (з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», інв. № КПЛ-Ф-5852)