З історії створення оправи головного жертовника Успенського собору

(до 970-ліття першої літописної згадки про Києво-Печерську лавру)

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Духовна культура» пропонуємо до вашої уваги срібну золочену «трапезу» – верхню пластину оправи головного жертовника Великої соборної церкви Києво-Печерської лаври (КПЛ-М-1160).

На жаль, частину коштовних прикрас інтер’єру Успенського собору було понівечено вибухом 1941 р. До таких належить оправа головного жертовника Успенського собору. Її пластини зберігаються у фондах Заповідника.

В історії створення пам’ятки є дві дати – 1769 та 1771 р. Перша – вибита в клеймі на верхній пластині оправи, друга – вказана у написі про завершення робіт з прикрашання жертовника на іншій її пластині. Оправа складалась з п’яти золочених пластин: чотирьох срібних – із зображеннями та однієї мідної – з написом. Загальна вага срібних частин – 4 пуда 7 фунтів. Стиль та манера виконання зображень на чотирьох пластинах помітно відмінні від характеру зображень на верхній. Вірогідно, вони були зроблені українським, можливо, київським майстром. Клеймо Москви – на п’ятій, верхній плиті, вказує на місто її виготовлення. З архівних документів відомо, що зображення на ній були виконані за ескізами лаврських художників у 1769 р.

«Трапеза» (КПЛ-М-1160) має вигляд суцільного золоченого листа розміром 138×149 см. У центрі зображено композицію «Різдво Христове», нижче неї – рідкісний для золотарських творів сюжет «Архієрей проскомідаючий». Вздовж лівого та правого країв пластини розміщено по чотири фігурних медальйони з карбованими зображеннями. У верхніх та нижніх – образи трьох святителів й апостола Якова. На чотирьох медальйонах між ними зображено Христа: на перших двох – «Христос біля стовпа», на двох інших – «Несення хреста» й композиція «Сє Чєловєк».

У нижній частині «трапези» є два гравійовані написи. В одному вказано, що жертовник було прикрашено пластиною у 1769 р. намісником Кіндратієм за участю московського архімандрита Златоустівського монастиря Іосифа Томашевського. Другий напис – поминальний. В історії пам’ятки є ще два безпосередні учасники, які створювали пластини, але їхні імена в жодному з написів на оправі не згадано.

Одним з них був чернець Києво-Печерської лаври, соборний старець ієромонах Варлаам Баранович. Прибувши на нове місце служіння до Москви, він, за дорученням лаврського архімандрита Зосими, мав організувати роботи з виготовлення верхньої плити оправи для жертовника Успенського собору. Відомо, що Баранович додав до суми, що була призначена для виконання цих робіт, особисті гроші – 350 рублів.

Щоб цю частину оправи було виготовлено в Москві за лаврськими ескізами – побажала вкладниця Катерина Михайлівна Салтикова. Ще однією її умовою було бажання залишитись невідомою та про її вклад 1000 рублів мало знати обмежене коло людей. Тому її ім’я у вкладному написі відсутнє.

Катерина Михайлівна Салтикова, (у дівоцтві – Шереметьєва, 20.11.1707 – 22.0I.1769) була третьою дитиною генерал-майора Михайла Борисовича Шереметьєва – сина фельдмаршала Б. П. Шереметьєва від першого шлюбу й племінницею Наталії Долгорукової (Нектарії). Чоловік – генерал-майор М. П. Салтиков був братом другої дружини фельдмаршала. До Києво-Печерської лаври Катерина Михайлівна ставилася особливо – тут було поховано її батька Михайла Борисовича. На спомин своїх «сродників» вона й подарувала Лаврі срібну пластину на жертовник Великої соборної церкви.

Підписи до ілюстрацій
Іл. 1. «Обрізання Господнє». Пластина північної стінки жертовника. (КПЛ-М-1149)
Іл. 2. «Стрітення». Пластина південної стінки жертовника. (КПЛ-М-10571)
Іл. 3. «Христос, що схилився долу біля стовпа». Фрагмент «трапези» оправи жертовника
Іл. 4. «Христос біля стовпа». Фрагмент «трапези» оправи жертовника
Іл. 5. «Несіння хреста». Фрагмент «трапези» оправи жертовника
Іл. 6. «Святий апостол Яків брат Христовий». Фрагмент «трапези» оправи жертовника