Георгій Попов. Вівтарна картина церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських «Перенесення тіла Христа у гробницю»

(до 970-ліття першої літописної згадки про Києво-Печерську лавру)

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо знайомити вас із розписами церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських (Трапезної).

У вівтарній її картині «Перенесення тіла Христа у гробницю» Георгій Попов засвоює прийоми свого наставника – «метра» релігійного живопису В. П. Верещагіна. Лаврський художник спирається на твори останнього для московського храму Христа Спасителя та картину «Ніч на Голгофі». Там Верещагін обіграв хід процесії, що спускається, огинаючи гору.

У своєї композиції імпульс кругового руху Г. Попов відобразив як завершальний: вийшовши з-за повороту і спускаючись сходами, люди вже ступили на поріг склепу. Тому Г. Попов захопив лише останню хвилину похоронної процесії. Загалом у лаврському «Перенесенні тіла Христа» динаміку кругового руху у порівнянні із твором Верещагіна показано значно виразніше. Тут, безсумнівно, відіграє роль ритмічна й декоративна підтримка ансамблевого оточення картини: лінія півкруга в картинній рамі, що відповідає стилістичним смакам модерну і арковий виріз у стіні жертовника церкви, над яким розміщено сцену.

Особливою рисою індивідуального стилю Попова є пристрасть до зображення квітів на передньому плані (традиція, що походить від італійського живопису епохи кватроченто). Інша особливість – максимально точне, правдиве трактування одягу й аксесуарів епохи. «Лідером» етнографічного напряму в мистецтві того часу був, звичайно, В. Д. Полєнов. Для церковного художника кінця ХІХ – початку ХХ ст. його живописні твори на тему Євангелія були своєрідною енциклопедією.

Підготовлено Пітатєлевою О. В., с.н.с.

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Підпис до ілюстрації

Г. І. Попов «Перенесення тіла Христа у гробницю». Розписи церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських. Початок ХХ ст.