Продовжуємо публікацію діаруша святителя Димитрія

1679 рік

У четвер першого тижня великого посту приставився отець Кирило, уставщик Батуринського монастиря: поховали його у п’ятницю ранком.

Того ж року отець Монастирський¹ на Великому Посту поставлений ігуменом Кирилівським.

Червня 28 дня, перед св. Петром, зроблено склепіння в церкві монастиря Батуринського²: в день Преображення антимінс у ній покладений, і першу обідню відправляв отець Почека, митрополит Сербський, за ігумена Феодосія Гугуревича³.

Місяця липня перед св. пророком Іллею, народився благочестивий цесаревич Ілля Феодорович.

Серпня 9, на пам’ять св. апостола Матфея, вночі в Батурині був трус землі, але ледве хто під час загального всіх людей сну чув: сам пан гетьман, і стольник Максим Даландин добре чули, і з великим страхом; також і інші люди, не лише в Батурині, але й повсюдно⁴.

Серпня 10 отець Єримія Ширкевич, ігумен Максаківський, приставився увечері, о восьмій годині, в середу; та почиє з миром!

Серпня 26, у п’ятницю по обіді, приїжджали до мене в монастир Батуринський отець Віктор і отець Рогоза від усієї братії з обранням та проханням до них у монастир на ігуменство. Останнього дня серпня попрощався я з ясновельможним гетьманом.

Вересня 1 виїхав із Батурина до архипастиря⁵ з указом; дай Боже щасливого шляху!

Вересня 2, в суботу, дуже пізно, приїхав до Чернігова з отцем Віктором, з отцем Рогозою і з отцем Ісайєю.

Вересня 4, в неділю, ранком, був я у владики з гетьманським листом, і вельми милостиво його преосвященством був прийнятий. Як тільки розпечатав листа – зразу ж наступні сказав слова: «Не читаючи писання, кажу: та благословить вас Господь Бог не тільки ігуменством, але за іменем «Димитрій» – бажаю вам і митри: Димитрій та отримає митру!» Того ж дня був я на обіді у його преосвященства, і любовно вгощений. Між іншими милостивими словами таке мені сказав: «Цього дня [пам’ять] святого Мойсея Боговидця. Цього дня сподобив вас Бог ігуменства в храм Преображення Господнього, яко Мойсея на Фавор; сказав свої путі Мойсеєві, та скаже і вас на цьому Фаворі путь свій до вічного Фавора». Ці слова я, грішний, мав за хороше предзнаменування і пророцтво й запам’ятав. Дай Боже, аби пророцтво його архипастирства збулося!

Вересня 5, в понеділок, після обідні, отримав благословення, і указ у його пастирської милості на ігуменство Максаківське⁶ і Клюсовське⁷, і посох свій хороший дав мені його преосвященство на благословення, і так мене з добром відпустив, немов батько рідного сина. Дай йому, Господи, все благе по серці його!

Вересня 8 Різдво Пресвятої Богородиці святкував в Мянині.

Вересня 9, в п’ятницю, ранком, приїхав до монастиря і вступив на ігуменську посаду – дай Боже добрий початок! – у п’ятницю.

Примітки

1. Йдеться про визначного українського церковного і культурного діяча Інокентія Монастирського (†1697). Докладніше про нього див.: посилання

2. Йдеться про Батуринський Крупицький монастир.

3. Йдеться про Феодосія Ґуґуревича (†1690).

4. Порівн. у писаннях С. Величка: «Того ж року, 9 серпня, у Спасівку, з понеділка на вівторок, о восьмій годині ночі, Господь, доглядаючи землю, створив землетрус — глянув бо з висоти Свого Престолу на українську козако-руську землю, що в безперестанній біді й плюндруваннях терпіла тоді численні людські беззаконня. Вона, не мігши стерпіти того Божого погляду, здригнулася й трохи потряслася. Землетрус цей був незначний, тільки тим відчувся, що в людських будинках усе тряслося» (Величко Самійло. Літопис. Київ, 1991. Т. 2. С. 275).

5. Тобто до преосв. Лазаря Барановича.

6. Про цей монастир див. у попередній подачі.

7. Про цей монастир див.: посилання