Випуск 5

Продовжуємо публікацію діаруша святителя Димитрія

1678 рік (продовження)

Отець ігумен Дзик прислав кілька часток мощей св. великомучениці Варвари, із яких одну віддав я до церкви братства Слуцького, яка покладена у золотий хрест і до Спасителевого привішена образа.

З тим же отцем Христиничем прислав мені Михайлівського монастиря інок, отець Арсеній, книгу в багатій і золотій палітурці, зі срібними застібками; та воздасть йому Бог.

Березня 2 через купців чернігівських відповів я пану Чернігівському полковнику та отцю ігумену Дзику на їхні листи, 16 і 20 лютого прислані.

Березня 11, на пам’ять святого Софронія, архієпископа Єрусалимського, у понеділок, блаженної пам’яті отець Феодосій Василевич, єпископ Білоруський, архімандрит Слуцький, приставився у Любліні. Та почиє з миром.

Через тиждень приставився отець Серапіон Замаревич, того ж понеділкового дня. Пом’янь його, Господи, в царствії Своєму Небесному! Похований у Новодворі, і при новій церкві він покладений.

Травня 9, на перенесення мощей св. Миколая, був я у Грозові на святі [1].

Липня 14 їздив я з отцем Олейкевичем до села Старожице, від Слуцька чотири милі, де Пресвята Богородиця явила милість Свою зціленням п’яти хворих, з яких двоє знемогли хворобою голови та очей, один страждав від нечистого духу; жінка, яка внутрішню мала хворобу, і одна глуха жінка, поклонитися чудотворному образу [2]. Усе це під час Літургії в недільний день відбувалося.

Серпня 1 Макарій Лигариді, митрополит Грецький, приїхав до Слуцька [3].

Серпн 3 отець Феофан Креховецький, архімандрит Овруцький також прибув до Слуцька.

Примітки

1. Мається на увазі невеличкий Миколаївський монастир у м. Грозові в Білорусі. Був приписним до Слуцького Свято-Троїцького монастиря.

2. Знайдена в середині XVII ст. в урочищі Старожице на Вишковій горі, серед дрімучого лісу на дереві селянином Левом Шапокою. Відразу ж прославилась численними чудесами, зокрема, покаранням економа Старчицького маєтку кальвініста Якова Пакоші. Пізніше на цьому місці поставлено церкву Різдва, а потім і Петропавлівську, при якій у 1670-х рр. архімандрит Слуцького монастиря Феофан Креховецький заснував Петропавлівський монастир, приписний до Слуцького Свято-Троїцького. На жаль, усі документи, що стосуються історії чудотворного образа і здійсненних ним чудес, згоріли під час пожежі 1738 р., а тому серед них відомі лише декілька. Відома також інша однойменна чудотворна ікона – Старчицька Смоленська. Ця ікона була принесена до вищезгаданого Старчицького монастиря кн. Григорієм Оссолинським 2 лютого 1689 р.

3. Є підстави вважати, що за відсутності на той час у Слуцьку православного архієрея, владика Макарій фактично управляв церковним життям у Слуцьку і довкола нього.

Підготувала Ірина Жиленко