Йосип Кордиш – життя після смерті. Частина 1
Дорогі друзі! Ми розпочинаємо нову рубрику «Відбитки на папері». Сьогоднішню публікацію присвячено непересічній особистості в історії української видової фотографії Йосипу Кордишу. Мабуть, немає серед піонерів цього напрямку мистецтва людини з більш заплутаною біографією.
Він – власник фотомайстерень у Кам’янці-Подільському і Києві, фотограф університету Святого Володимира та один із трьох найвидатніших київських майстрів 70-х рр. ХІХ ст., як на думку історика вітчизняної фотографії Олексія Сімзен-Сичевського. Але на сьогодні невідома навіть точна дата смерті Йосипа Кордиша. Спираючись на свідчення О. Сімзен-Сичевського, частина дослідників називають 1878 р., інші – 1896 р., апелюючи до фірмових бланків майстра, на яких виходили знімки Києва 80-х – 90-х рр. Але тут ми розповімо про лаврську спадщину Й. Кордиша, яку можна віднести до найбільш ранніх комерційних знімків Києво-Печерського монастиря, що випущено за межами обителі.
Хоч майстерню на вул. Великій Володимирській (навпроти сучасного Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка) у будинку Якова Васильовича Томари було відкрито у 1868 р., «розквіт Кордишевої діяльності, …. належить до середини 70-х років». В фондах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» зберігаються фотокопії, зроблені, ймовірно, у 50–60-ті рр. ХХ ст. зі знімків Йосипа Кордиша. Ці світлини можна віднести до найбільш ранньої серії майстра, яку було зроблено в проміжку між 1868 і 1872 рр. (іл. 1, 2). Із початковою датою все зрозуміло – відкриття майстерні Й. Кордиша. А що ж стосовно 1872 р.? Чи можемо ми бути впевнені, що це верхня межа? Тут орієнтиром є ансамбль Києво-Печерської лаври, кожний етап розвитку якої фіксує поява нових будівель або зникнення старих. У 1870 р. було розроблено проєкт будівництва «новых каменных иконных лавок», які постали біля Південних воріт у 1872 р. Тож знімки зроблено до спорудження нової крамниці (зараз корпус № 39 ансамблю КПЛ) (іл. 3). До цього часового проміжку належить і світлина на фірмовому паспарту Йосипа Кордиша (іл. 4).
В найбільш ранній відомій серії знімків було випущено світлини майже усіх цікавих місць Києва другої половини ХІХ ст. Частину з них будуть використовувати і після 1878 р. – ймовірної дати смерті майстра, що призведе до великої плутанини серед дослідників ХХІ ст. Але про це – трохи згодом.
Підготував Яшний Д.В., к.і.н., с.н.с.
науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини
Підписи до малюнків
- КПЛ-Ф-881. Ближні печери. Вигляд Києво-Печерської лаври з півдня. 1964 р. Репродукція з фото кінця ХІХ ст.
- КПЛ-Ф-882. Ближні печери. Вигляд Києво-Печерської лаври з півдня. 1964 р. Репродукція з фото 70-х. рр. ХІХ ст. (Фот. Й. Кордиш)
- КПЛ-Ф-826. Фотокопія з листівки «№ 16: Киев: Вид на Лавру» видавництва «Шерер, Набгольц і Ко», 1895 р. (фото для листівки зроблено між 1893 і 1895 рр.). Лівіше від бані дзвіниці на Ближніх печерах – корпус № 39.
- Лавра от пещер (из. сер. «Виды Киева»). Фот. Й. Кордыш (Киев) (1868–1872).












