Чи відомо Вам, що:

після пожежі 1718 р. метал на нові дзвони для Києво-Печерської лаври було надано з Кам’янської січі?

Вогонь знищив більшу частину монастирських дзвонів, що оплавилися або розбилися, впавши з дзвіниць. Тож у 1719 р. у відповідь на прохання лаврського архімандрита Іоанникія (Сенютовича) про матеріали для поновлення втрачених дзвонів, цар Петро І видав указ із дозволом на перевезення до монастиря клепаних гармат, битих дзвонів, церковного начиння та мідного лому з фортеці Кам’яний Затон (розореної росіянами за однією з умов Прутського мирного договору з Портою), Білгорода (куди було перевезено значну частину металу із Кам’яного Затону), Харкова (де також перебував лом із Кам’яного Затону та Січі) та з Цейхгауза, що був облаштований на території знищеного Вознесенського панянського монастиря. Через бюрократичну тяганину процес тривав до 1721 р., і до нього було залучено відомих у той час персон: азовського генерал-губернатора Федора Апраксіна, київського генерал-губернатора Дмитра Голіцина, харківського полковника Григорія Квітку (похований на цвинтарі Великої церкви Києво-Печерської лаври. Надгробок зберігся донині).

Підписи до ілюстрацій:

1. Настільна медаль на честь Ф. Апраксіна. Гравер С. Юдін. 1708 р.

2. Надгробок полковника Г. Квітки на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Промальовка Я. Литвиненка.

Ганна Філіпова