Шановні друзі! Весняної днини пропонуємо вам більше дізнатися про шанування святих великомучениць в Київській митрополії.

На кінець XVIII ст. у Київській митрополії зафіксовано значну кількість церков в ім’я святих великомучениць. Найбільше храмів на честь вмц. Параскеви 21 (2,1%) та вмц. Варвари 9 (0,9%); одна Катерининська церква в с. Хоружівка Лубенського полку та одна Анастасіївська – в Глухові. Всього в Київській митрополії у 1780–1783 рр. нараховано 32 (3,27%) храми під покровительством святих великомучениць.

Домінували посвяти на честь св. Параскеви. Кількість храмів в ім’я цієї святої приблизно можна співвіднести з храмами, патронованими св. Георгієм. Часто можна натрапити на твердження про те, що храми Св. Параскеви переважно локалізувалися на міському торзі, утримувалися купцями, які вважали святу своєю патронесою. Проте реєстр церков це не підтверджує, принаймні, станом на кінець XVIII ст. Усі храми в ім’я св. Параскеви розташовувалися в сільській місцевості, окрім однієї церкви в м. Сміле Лубенського полку.

Згідно з літописними свідченнями і церковною традицією, близько 1108 р. до Києва потрапили мощі св. Варвари. За переказами, святиню зберігали у Михайлівському Золотоверхому монастирі, пізніше переховували, і знову її було повернено до вказаного монастиря лише наприкінці XVI ст. Доволі значний відсоток храмів на честь вмц. Варвари став наслідком успішної популяризації культу, зокрема, зусиллями Іова Борецького, Феодосія Софоновича, Димитрія Ростовського, Іоасафа Кроковського, а також гетьмана Івана Мазепи.

Анастасіївський храм в Глухові – яскравий приклад вибору посвяти в ім’я патрональної святої. Церкву спорудили у 1717 р. коштом гетьманші Анастасії Скоропадської. Кого із трьох відомих на той час святих: Анастасію Римлянку, Анастасію Узорішительницю чи Анастасію Патрикію Скоропадська вважала «своєю» святою – сказати важко. Побудований взамін старої Анастасіївської церкви наприкінці XIX ст. родиною Терещенків і збережений до сьогодні храм, отримав узагальнену Трьоханастасіївську посвяту.

Чи пов’язана з якоюсь конкретною фундаторкою єдина у списку парафіяльна церква в ім’я вмц. Катерини Александрійської в с. Хоружівка Лубенського полку, залишається під сумнівом. Найвідоміший Катерининський храм на теренах Гетьманщини – церкву на честь св. Катерини побудовано родиною Лизогубів у Чернігові наприкінці XVII – на початку XVIII ст.

Посвяти парафіяльних храмів Київської митрополії кількісно засвідчують шанування в Гетьманщині насамперед двох святих – вмц. Параскеви та вмц. Варвари.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Ікона «Св. Варвара». 1751 р. (КПЛ-Ж-1478).

Іл. 2. Ікона «Св. Параскева з житієм». 1791 р. (КПЛ-Ж-1797).

Іл. 3. Ікона «Св. Варвара». Кінець XVIII ст. (КПЛ-Ж-2424).

Іл. 4. Ікона «Св. Катерина і св. Варвара». Кінець XVIII – початок XIX ст. (КПЛ-Ж-1213).

Іл. 5. Параскевинські та Варваринські храми в Київській митрополії за реєстром 1780–1783 рр. (Укладено О. Прокоп’юк).

Підготувала Оксана Прокоп’юк