Здається, нині без цифрових технологій – нікуди, ані в роботі, ані в дозвіллі, ані в побуті.

У наукових дослідженнях, зокрема гуманітаристиці, охороні та дослідженні культурної спадщини цифра відкриває великі перспективи. Процес документування роботи з колекціями: їхній опис, облік, реставрація, збереження, експонування, наукове вивчення є базовою складовою рутини сучасного музею. Поступово використання цифрових технологій змінює практику документування та впливає на майже всі аспекти музейної роботи. Змінюється поступово й дослідницька складова. На допомогу науковцям з’являються цифрові копії архівних документів, цікаві історичні платформи, на яких зібрані документи, інформація з різних джерел, присвячені певній історичній персоналії, є проєкти з візуалізації та роботи з історичними даними, з історичними інтерактивними мапами з хронологією, пов’язані ресурси та мережі знань. Вже існують і надалі розвиваються електронні майданчики для створення міжархівних колекцій документів, які не лише зберігають рукописи та тексти у цифровому вигляді, а й виступають джерельною базою гуманітарних досліджень із застосуванням цифрових методів, інструментом підготовки даних для машинного аналізу. І це ще не все, що може запропонувати цифра. Очевидно, використання цифрових технологій не скасовує роботи історика, зокрема для критичного аналізу джерел та їх свідчень, однак, дає змогу значно спростити відбір та попередню обробку великих масивів даних.

Перед науковцями, музейними співробітниками часто постають завдання, приміром, віднайти, проаналізувати, та представити розгалужені взаємозв’язки між документальними матеріалами, науковими працями, об’єктами колекцій, інституціями, персоналіями, історичними подіями тощо. Звісно, для того, аби зібрати інформацію й зробити аналіз та презентацію ймовірних зв’язків між, скажімо, портретами митрополитів, грецьким стародруком, приватним щоденником початку XX ст. та таємними документами з архіву НКВС – лише перевести зовнішній вигляд предметів у цифру – зробити фото – замало, необхідні підходи вже наступного рівня. Які ж рішення пропонують використовувати співробітники Заповідника – читайте в подальших публікаціях.

Підготувала Анастасія Чередниченко