Мальовані кахлі XIX ст. з фондів

Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

В колекції Заповідника зберігається невелика, але досить цікава колекція з 12 мальованих поліхромних пічних кахель XIX ст., знайдених у 1981 р. під час розчистки підземних споруд та підвальних приміщень зруйнованих будівель між корпусами № 4 та № 21. Свого часу вона була опрацьована Д. Фінадоріною.

Хоча такі вироби є досить типовим проявом українського кахлярства, для Заповідника вони рідкісні. Це пояснюється діяльністю на території Лаври під час Другої світової війни «Контори по розбору зруйнованих будівель», головне завдання якої полягало у зборі різноманітних будівельних матеріалів, у т.ч. пічної кахлі. В результаті протягом 1942–1943 рр. з 34 корпусів Верхньої лаври було повністю зруйновано або значно ушкоджено 32 споруди. Одночасно з руйнуванням архітектурного ансамблю знищувалася й система пічного опалення разом з кахляними гарнітурами. Тому у культурному шарі Києво-Печерської лаври зразки кахель XIX ст. трапляються не часто і у фондових колекціях Заповідника вони нечисельні.

Особливо цікавими є дві знахідки: лицьова кахля із церквою та кутова із силуетом людини. Композиційно «архітектурна» кахля складається з двох зображень – трибанної церкви з притвором, розміщеної у правій частині виробу, і стилізованого дерева з лівого боку храму (іл. 1). Зображення виконані на світло-жовтому «мармурованому» тлі ангобами брунатного, синього і жовтого кольорів та зеленою поливою. Яруси храму підкреслені широкою брунатною смугою, верхня частина бань з’єднана з гранованими ліхтарями з круглими маківками. Бані увінчано хрестами зі штралами. У верхній частині композиції «фляндрівкою» з вільних мазків синього та зеленого кольорів нанесено стилізовані хмарки.

Протилежна за сюжетом кутова виповнююча кахля із зображенням людської постаті (іл. 2). Мальовану білу поверхню кахлі по краях та по ребру облямовує брунатна смуга з ледь помітними крапками. По центру повної пластини бачимо постать чоловіка у профіль. Розкута, театралізована поза молодика передає жанровий характер зображення. Це типовий міський франт: лівою рукою він підпирає бік, правиця зайнята келихом (з вином?). Одяг складається з модного темно-брунатного костюма з великою кількістю ґудзиків; з-під піджака проглядає комір та манжети жовтої сорочки, такого ж кольору черевики. На голові кокетливий картуз з козирком. Доповнюють образ місцевого модника бакенбарди та підкручені вуса. Бокова половинчаста сторона кахлі орнаментована хвилястою «галузкою» з плодами та листям у жовто-брунатній кольоровій гамі.

Можливо, кахля з архітектурно-релігійною композицією свого часу прикрашала піч однієї з келій будинку соборних старців (зараз корпус № 4). Кахля зі світським сюжетом могла прикрашати інтер’єр однієї з споруд, що входили до складу господарської інфраструктури монастиря, які традиційно розташовувалися з північного боку корпусу № 4.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Кахля із зображенням церкви з фондів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Іл. 2. Кахля із зображенням людини з фондів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Підготувала Юлія Мисько