Чи відомо вам, що:

ще наприкінці 1930-х – на початку 1940-х рр. деякі будівлі історико-культурного заповідника «Музейне містечко» (нині – територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра») було надано у користування різним артілям і збутовим організаціям під склади, льохи і сховища? Зокрема, тут розмістили сировинні бази двох великих виноробних організацій – «Главвино» і кавказького товариства «Арарат».

Вже після Другої світової війни, 8 і 10 січня 1947 р. директор Державного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра» Дмитро Красицький і директор Київського винно-коньячного заводу тресту «Арарат» Міністерства смакової промисловості Вірменської РСР Микита Маілян підписали договори про орендне користування. Згідно з угодами, укладеними на три роки із можливістю пролонгації, Київський винно-коньячний завод отримував для складів та виробничих потреб підвальні й напівпідвальні приміщення у корпусах № 54 (Контора Гостиного двору і готель, 1870–1883), 57 (Келії та господарські приміщення, 1854, друга половина ХІХ–ХХ ст.), 60 (Братський корпус, 1885) та 64 (Свічковий завод, 1830–1831, 1872–1874) Києво-Печерської лаври.

Підписи до ілюстрацій:

1. Корпус № 64 Києво-Печерської лаври. Cвітлина Анни Яненко 2021 р.

2. Реклама виноградних вин Головного управління виноробної промисловості Народного комісаріату харчової промисловості СРСР. 1939–1940 рр.

3. Етикетка коньяку, виготовленого на Київському заводі тресту «Арарат»

Анна Яненко