Дорогі друзі! У попередній публікації на сайті Заповідника ми вже знайомили вас із новітньою концепцією палестинського походження печер Київської лаври. У лаврських печерах більшість поховальних споруд представлена так званими «криптами» та «локулами». Ці назви є доволі умовними: вони орієнтовані на назви поховальних споруд римських катакомб, оскільки певний час у науці вбачали ідейний та конструктивний зв’язок між римськими катакомбами та печерами Київської лаври. Проте у процесі наукового пошуку гіпотезу про походження печер Київської лаври від римських катакомб було абсолютно обґрунтовано відкинуто.

Нічого подібного до печерних споруд Київської лаври ми не маємо і на Святій Горі Афон, звідки, як традиційно вважають, походять знамениті лаврські печери. Натомість, як «крипти», так і «локули» печер Київської лаври мають аналогії саме у Святій Землі. Конструкція «крипт» відповідає конструкції давніх поховальних склепів Палестини: таких, як, власне, і Гроб Господній. Такими є поховальні комплекси найвідоміших монастирів Палестини. Найяскравіший приклад – це печери-цвинтар древнього монастиря св. Онуфрія в Єрусалимі, в якому присутній зразок як києво-печерських «крипт», так і «локул». Йдеться про т.зв. Акелдаму, чи «Поле крові». Це та знаменита ділянка землі, що, згідно з Євангелієм, належала гончару і була придбана за 30 срібників, кинутих у спокуті Юдою в ноги первосвящеників. Згадана земля стала цвинтарем для прочан, які приходили до Святої Землі і помирали тут. Зважаючи на те, що подібне траплялося дуже часто, це місце було вельми популярним та знаним. Ба більше, померти у Святій Землі вважали вельми почесним. У ІІІ ст. в одній з гробових печер оселився прп. Онуфрій Великий. Його подвиг у гробах Акелдами не був забутий – згодом землю придбала Єрусалимська патріархія і заснувала там грецький монастир, присвячений прп. Онуфрію. Знаменно, що прп. Онуфрій, якого називали ще «янголом гробниць», був вельми шанованим в Русі святим. Наприклад, його зображено у південній зовнішній галереї Софії Київської (1011–1018) у компартименті храму, де перебувало найбільше віруючих – простого люду. Витертість шару фрески в районі коліна святого свідчить про те, що тисячі людей «прикладалися» до його образа, в який, найімовірніше, було вкладено мощі прп. Онуфрія Великого. Важливо, що на зображенні «янгола гробниць» розміщено найбільшу у Софійському соборі кількість давніх написів-графіті, звернених до святого – їх 209! І це також говорить про особливе шанування св. Онуфрія в Давньому Києві, адже люди найчастіше звертаються у молитві до тих святих, у допомогу яких вони найбільше вірять.

Тож, так само, як Гроб Господній, інші «гроби» Палестини – себто найвідоміші поховальні комплекси Святої Землі, і стали «прототипом» для специфічних споруд печер Київської лаври – т.зв. «крипт» та «локул». Ми можемо говорити не лише про Афонські витоки ранньої історії Києво-Печерського монастиря, а й про перенесення на Київські терени топосу Святої Землі – Палестини.

Цю гіпотезу висунуто і обґрунтовано у книзі провідної наукової співробітниці науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного Києво-Печерського заповідника, кандидатки історичних наук – Мар’яни Нікітенко (див.: Нікітенко М. М. Святі гори Київські: побудова сакрального простору ранньохристиянського Києва (кінець Х – початок ХІІ ст.). – К., 2013. URL: https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7010).

Ілюстрації:

1. Поховальна «крипта» у печерах Київської лаври
2. Поховальні «локули» у печерах Київської лаври
3. Поховальна камера, подібна до києво-печерських «крипт», в монастирі Cв. Онуфрія Великого. Єрусалим. Акелдама
4. Поховальна камера, подібна до києво-печерських «крипт», в монастирі Cв. Онуфрія Великого. Єрусалим. Акелдама
5. Поховальні споруди, подібні до києво-печерських «локул» в монастирі Cв. Онуфрія Великого. Єрусалим. Акелдама
6. Прп. Онуфрій Великий. Фреска ХІ ст. у південній зовнішній галереї Софії Київської