Дорогі друзі!

У рубриці «Духовна культура» ми продовжуємо ознайомлювати вас із новими науковими концепціями щодо історії знаменитих лаврських печер.

Традиційно вважають, що єдиним духовним джерелом для виникнення Києво-Печерського монастиря є Свята Гора Афон. Саме там прийняв чернечий постриг засновник Києво-Печерського монастиря – прп. Антоній Печерський. Він і започаткував печерний подвиг в Русі. Проте печери Київської лаври аж ніяк не відображують ані характер аскези, ані обряд поховання, прийнятий на Афоні. Останнім часом висловлено думку про те, що за своїм ідейним та конструктивним вирішенням печери Київської лаври є близькими до знаменитих поховальних комплексів Палестини. За Середньовіччя її усвідомлювали як Святу Гору, де сходяться земля і Небо – адже Свята Земля стала місцем Боговтілення і Викупної Жертви Христа. Отже, сакральним зразком для печер Київської лаври є Гроб Господній – найбільша святиня християнського світу і сакральне осердя Святої Землі. Так само, як сприйняття храму, усвідомлення чернечої пустелі або печери Гробом Господнім було характерно для візантійського світу. До того ж створення печер у різних християнських регіонах було пов’язано саме з палестинською топографією. У традиції Церкви Гроб Господній як місце Воскресіння Христа завжди символізував Небесний Єрусалим. У цьому сенсі можна зрозуміти, що і печери Київської лаври – цей відтворений на київській землі Гроб Господній також уподібнювали до Небесного Єрусалима, де відбувається духовне народження подвижника, його «воскресіння для життя вічного». Можна сказати, що у сприйнятті печер «Святою Горою» велике значення мав як духовний (символічний), так і реальний топографічний аспект: у печерах Київської лаври фактично були відтворені конкретні святі місця Палестини та її духовного осердя – Гробу Господнього як земного прообразу Небесного Єрусалима.

Цю гіпотезу висунуто й обґрунтовано у книзі провідної наукової співробітниці науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного Києво-Печерського заповідника, кандидатки історичних наук – Мар’яни Нікітенко: (див.: Нікітенко М. М. Святі гори Київські: побудова сакрального простору ранньохристиянського Києва (кінець Х – початок ХІІ ст.). – К., 2013. URL: https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7010.

Ілюстрації

1. Келія (поховальна крипта) у Дальніх печерах Київської лаври

2. Гроб Господній у Кувуклії храму Воскресіння Христового в Єрусалимі