Представляємо до вашої уваги нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Натільний хрест із зображенням Спаса Нерукотворного

з території церкви Спаса на Берестові

У 2018–2019 роках на території церкви Спаса на Берестові науково-дослідним сектором археології НКПІКЗ (керівник – к.і.н. С. П. Тараненко) та Архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України (керівник – к.і.н. В. Г. Івакін) було проведено масштабні науково-рятівні археологічні дослідження (іл. 1). Серед отриманих артефактів важливу групу становлять предмети особистого благочестя. Більшість з них походить із поховань, але є знахідки і з території некрополя. Саме таким є виявлений без прив’язки до поховання в шарі 1 траншеї 2 натільний хрест із зображенням Спаса Нерукотворного. Висловлюємо вдячність Групі археологічних геоінформаційних досліджень (Група АГІД, керівник – к.і.н. О. Манігда).

Найбільш поширене серед дослідників визначення подібних хрестиків як «хрестів-тільників» походить від назви, вживаної щодо них авторами середини ХІХ ст. Назву було запозичено із тогочасної православної традиції, і визначення охоплювало всі хрести невеликих розмірів: як металеві, так і кам’яні, дерев’яні і кістяні зразки, які носили під одягом. Іноді у тому самому сенсі використовували назву «шийні». До кінця ХІХ ст. під «тільниками» розуміли не стільки певний тип хреста, скільки його призначення; ця традиція зберігалася і надалі. Тільки у 70-х роках ХХ ст. більшість науковців назву «хрест-тільник» починає застосовувати для умовного означення певної категорії знахідок – невеликих литих хрестиків різних періодів.Тоді ж розвиваються і напрями класифікації цього археологічного матеріалу.

Хрест (інв. № 60) – литий латинський однобічний з прямими кінцями і середохрестям, з прямокутними потовщеннями на вертикальному рамені (іл. 2). На його лицевому боці у середохресті зображення Спаса Нерукотворного, над ним у квадратному клеймі верхнього рамена – нечитабельний напис. На кінцях горизонтальних рамен у квадратних клеймах – погрудні зображення Богоматері та Іоанна Предтечі у ¾ звороту. У прямокутному клеймі на нижньому рамені – фронтальне поясне зображення св. Миколая у святительських одежах, над ним – абревіатура, яка погано проглядається, вірогідно, з його іменем. Розміри виробу (з вушком) – 4,3×2,3 см. Якість зображень погана, що може свідчити про його вторинне вилиття.

Щодо іконографії, то образ Спаса Нерукотворного на таких тільниках заміщує собою фігуру Розп’ятого між двома пристоячими. Ця композиція, яка зовні нагадує Деісус, свідчить про Розп’яття як про літургійну жертву Христа. Тут на перше місце виступає євхаристична символіка Спаса: диво появи першої нерукотворної ікони співставлено з чудом перетворення Святих Дарів у таїнстві Євхаристії.

Хрести з подібним лицевим зображенням, однобічні та двобічні, як прямі, так і частіше такі, що завершено внизу кілеподібнім щитком (імітацією Голгофи), поширюються у XV–XVІ ст. На тільниках із прямим завершенням нижнього рамена цю іконографічну композицію відтворено дещо по-іншому, крім того, вони менші за розмірами.

Аналогічними до нашого екземпляра, але з кілеподібнім завершенням, є знахідки з Псковської землі, Ростиславля Рязанського та селищ Рязанської та Московської земель, Володимира, Тверіта Тверській землі (іл. 3). Повну відповідність як за сюжетом, так і за формою знайти поки що не вдалося.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Вигляд місця науково-рятівних археологічних досліджень (фото В. Гнери).

Іл. 2. Натільний хрест (інв. № 60). Фото і прорисовка Д. Пефтіця.

Іл. 3. Хрести-тільники із зображенням Спаса Нерукотворного із Ростиславля Рязанського, XVІ ст.