Представляємо до вашої уваги нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. 

Голосники. Частина ІV

Давньоруська «Трапезниця», яку було побудовано на початку XIІ ст. південно-західніше Успенського собору, належить до рідкісного типу будівель давньоруської архітектури (іл. 1). Рештки цієї пам’ятки (фундаменти та фрагменти стінової кладки), випадково виявлені у 1984 році, досліджував В. Харламов у 1984–1985 та 1990 роках (іл. 2). Останніми дослідженнями були роботи з її музеєфікації у 2000 році (Г. Ю. Івакін, С. А. Балакін). Окрім великої кількості керамічного матеріалу часів Київської Русі, які й дозволили дослідникам пов’язати цю споруду з трапезницею, виявили багато фрагментів голосникової кераміки (іл. 3). Більшість них мають високі горловини, а деякі – канелюри (іл. 4). На денці, так само, як і у голосників Успенського собору, наявні випуклі геометричні знаки у формі родового знаку Рюриковичів (іл. 5). Зазвичай голосники після випалу мали сірий, помаранчевий та бежевий кольори.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1 Реконструкція давньоруської Трапезниці (за В. Гончаром)

Іл. 2 Аксонометрія залишків фундаментів пам’ятки

Іл. 3 Голосник із високою горловиною

Іл. 4 Голосник із горловиною

Іл. 5 Голосники з випуклими знаками родини Рюриковичів