Зооморфний замок

Серед матеріалів, отриманих у результаті науково-рятівних археологічних досліджень 2018–2019 рр. на території церкви Спаса на Берестові, виразно виділяється імпортований предмет – стулка зооморфного замка у вигляді коника, прикрашеного циркульним орнаментом. Дослідження проводили науково-дослідний сектор археології НКПІКЗ (керівник к.і.н. С. Тараненко) та Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України (керівник к.і.н. В. Івакін).

У подібних замків механізм міститься між двома литими пустотілими частинами корпусу у вигляді фігурки тварини. Схема роботи такого механізму заснована на розходженні пружин. Ключ вставляли в отвір на грудях фігури тварини, після чого він стискав пружини і в такий спосіб дужка замка виймалася. Враховуючи невеликі розміри подібних замків, вважається, що вони були призначені тільки для сундуків або скриньок і слугували, крім іншого, свого роду оберегом домашнього майна.

Навісні зооморфні замки з’явилися ще у римський час, надалі їх використовували і у візантійську епоху, відтоді відомі і в Середній Азії, особливо в Ірані. Зв’язками з останнім можна пояснити появу такого типу виробів і у Середньому Поволжі. Виробництво зооморфних бронзових замків у Волзькій Болгарії в ХІ–ХІІІ ст. було дуже поширеним, майстри робили їх у вигляді різних тварин: левів, баранчиків, собак, коней. З падінням Волзької Болгарії у 1236 р. ця традиція не перервалася, а продовжувалася у золотоординський час, фактично виготовлення їх набуло серійного характеру. У цей період практично зникає виробництво замків-левів, але масово поширюються замки у вигляді коників – найулюбленішої і найнеобхіднішої тварини середньовічних народів.

Замочки-коники були надзвичайно вживані по всій території Золотої Орди, виступаючи своєрідною візитівкою цієї культури. Повні аналогії до нашого виробу знайдено на Болгарському, Білярському, Царевському, Селітренному городищах, Торецькому поселенні, навіть на території сучасної Болгарії (Каліакрі).

На Русі панувала близька до європейської традиція використання стандартних навісних циліндричних замків. Тому зооморфні замки, зокрема у вигляді коників, скоріше, як виняток, в одиничних екземплярах, виявлено під час досліджень давньоруських міст (Києва, Старої Рязані, Білоозера, Новгорода, Ростова Великого, Москви, Серенська, Гомеля, Мурома, Твері). Потрапляли такі замки разом зі скриньками, вірогідно, внаслідок військових походів, торгових та дипломатичних місій. Подібний цілий замок, але без циркульного орнаменту, зберігається у фондах Музею історії Києва.

Висловлюємо вдячність Групі археологічних геоінформаційних досліджень, керівнику к.і.н. О. Манігді й особисто к.і.н. В. Гнері.

На фото:

1. Стулка зооморфного замка у вигляді коника з території церкви Спаса на Берестові (інв. № 254). ХІІ–XІV ст. Кольоровий метал, розміри 4×4,3 см

2. Сундук із зооморфним замком. Іран, XVIII–ХІХ ст.

3. Зооморфні замки ХІ–ХІІІ ст. Білярське та Болгарське городища

4. Залізний замок у вигляді фігурки собаки. XІV ст. Болгарське городище